Особисто я участь у виборчих перегонах беру не вперше. І, власне, як виборець, і як представник ЗМІ. Проте останні місцеві вибори перевершили всі попередні.
Хмельниччина до них готувалася заздалегідь. Аж оскому набили декотрі надто спритні кандидати — їхні фізіономії, здавалося, переслідували і в сні, адже бовваніли скрізь: і на маршрутках, і на парканах, на будинках, на під’їздах, і на деревах, стовпах, у пресі, листівках, їх встромляли у двері помешкань… Словом, браво, агітаторам! А особисті зустрічі майбутніх конкурентів з народом ледь встигали розводити у часі, щоб не зіштовхнути їх лобами на тому самому місці.
І ось — цей день настав! Загалом спокійний старт перегонів помалу набирав іншого окрасу. На дільницях почали фіксувати порушення. В області за день їх назбиралося чимало. Проте наведу найяскравіші з Інтернет-видань:
На Ізяславщині один з кандидатів агітував на виборчій дільниці за одну з політичних сил та пригощав виборців спиртним… Таку ж картину зафіксували і на Старокостянтинівщині.
У селі Горбасів Летичівського району невідомий «замінував» осередок голосування. Правоохоронці всіх евакуювали. Після обшуку з’ясувалося, що то був жарт. Злочинець, особу котрого встановили, сказав, що влаштував його, бо втомився від виборів.
У Хмельницькому жінка зуміла «випросити» у члена комісії два комплекти бюлетенів та проголосувала за себе і за свого родича.
Члени ДВК № 681433, що в обласному центрі, поламали одну зі скринь для голосування, бо одному з них здалося, що мало однієї пломби. Причому додатковий отвір для пломбування колупали ножицями!
Один із барів Хмельницького обіцяв каву в подарунок усім, хто пред’явить їм селфі з проголосованим бюлетенем. Про це інформувала реклама на Фейсбуці.
Мега-зіркою цьогорічних виборів стало село на Дунаєвеччині, де члени комісії замість того, щоб носити скриньку для голосування по домівках до виборців, зачинилися в одному з будинків та... розпивали спиртні напої…
Надходили повідомлення і про інші порушення: розбіжності у кількості отриманих бюлетенів на дільниці з їх фактичною наявністю, підписання членами комісії порожніх протоколів, винос бюлетенів за межі дільниці тощо. Загалом у день голосування, 25 жовтня, до правоохоронних органів Хмельниччини надійшло 31 звернення, пов’язане з порушенням виборчого законодавства.
Проте, як виявилося, це були лише квіточки перед доставкою виборчої документації до територіальних виборчих дільниць.
Мені довелося провести ніч на засіданні ТВК в одному з районів області. Комісію розмістили в місцевому Будинку культури. На сцені, де вона засідала, порівняно тепло було хіба що двом членам ТВК, бо в них за спинами поставили обігрівачі. Для спостерігачів та представників ЗМІ передбачили два ряди скриплячих та твердих стільців, до яких вони ледь не примерзли до ранку. Десь після одинадцятої почали прибувати представники дільничних комісій. Проте перші документи прийняли від четвертої делегації. Численні неточності та порушення не дозволяли прийняти протоколи та бюлетені інших. Тому відправляли на уточнення або доопрацювання. Час минав. Людей прибувало. Ближче до ранку прийняли трохи більше десятка виборчої документації, іншу — відправляли назад. Причому часто — повторно. Драма під дверима, які ведуть на сцену, розпалювалася все більше…
Справа в тому, що у переддень виборів у холі Будинку культури, куди сходилися представники ДВК, організували виставку мавпочок. Не знаю, скільки ті тварини там розважали містян, проте сморід стояв нестерпний. І годинами там мали чекати члени комісій, аби прозвітувати про волевиявлення своєї громади… Їхні нерви почали здавати. Почалися крики, сварки… До когось викликали швидку…
Крім того, тут, у холі розігрувалася й інша «комедія»: більшість тих, кого відправляли на уточнення та доопрацювання, не поспішали відправлятися на дільницю. Вони прямо тут корегували документи. Моя спроба сфотографувати процес закінчилася прямим запитанням однієї з членів якоїсь ДВК: «Ви що — оху-лі?» І звісно, чого б це журналісту втручатися у таку відповідальну роботу? Хто на коліні, хто на рештках тумби, де тримали мавп, на іншому приладді — старанно вносили правки у протоколи. Під пильним наглядом правоохоронців, які супроводжували кожен екіпаж ДВК. Стражі порядку і тут слідкували за дотриманням закону!
Дивна тенденція повертатися з доопрацьованими та уточненими документами за час, який команда ДВК не змогла б навіть доїхати до своєї виборчої дільниці, спостерігалася і на сцені, де засідала ТВК. А на запитання журналіста: чи є у вас із собою печатка ДВК, поставлене, власне, приїжджим, голосно і надривно відповідали мало не всі члени територіальної комісії. Звісно, за те, що печатка покидає дільницю, передбачена кримінальна відповідальність… А як же ж ті, кого повернули, встигають так швидко справлятися? «У них дуже швидкісна машина», — почула відповідь одного з членів ТВК про наступну «оперативну» групу ДВК…
Ще одна голова дільничної комісії, яку вже зо три рази повертали з помилками у документації, не витримала: «Залиште мене, нарешті, у спокої! Мені 75 років. Я нікуди не хотіла йти. Ні на які вибори. Навіщо мені ця комісія? Навіть не знаю, як вмовили її очолити. Я нічого там не тямлю! Що ви від мене хочете? Беріть, що є. Там все пораховано!» Помилки, як на мене, не такі вже й суттєві — то пакет з протоколами не заклеєний (не знали як), потім заклеїли у нього не два, а один протокол. «А інший де?» — запитала голова ТВК? «Ось тут», — дістає бабця з рябої торби… Знов порушення Закону. Знов на доопрацювання…
І така картина часто повторювалася. Не один скаржився та пробував сваритися з членами територіальної комісії. До прикладу, мовляв, їм ніхто не розтлумачив, що потрібно в протокол вписувати прізвища кандидатів до обласної ради від партій. Бюлетені вже запаковані та опечатані. Прізвищ не пам’ятають. Як вписати? Кого?
У ТВК розмахували Законом про вибори в Україні та стверджували, що треба було краще читати. А ще — для всіх проводили навчання. Чому не прийшли на них?
Доходило й до кумедних випадків. Один чоловік, коли його вчергове ткнули носом у Закон, сказав: «А чому лише одна брошура?» Можна подумати, він був би не проти прочитати з десяток…
Котрась із голів ДВК після виявлення порушення у документах сказала, що не збирається переписувати і повертатися сюди. Мовляв, не приймаєте — то й не треба. «Не приїду вдруге! Зірву вибори!».
«Доброї ночі» змінив «Добрий ранок». А на сцені тривала вистава під назвою «Місцеві вибори-2015»…
P. S. Не подумайте, що написання цього матеріалу продиктовано певною упередженістю. Селяни, члени виборчих комісій — дуже мудрі люди. Тому для них зовсім не зрозуміло, чому мають повертатися вночі на дільницю, аби переписати папірець, який замість того, щоб наклеїти на пакет, запакували. Хто їм поверне витрати на пальне? Де шукатимуть вночі інших членів комісії та взяти їхні підписи, які за законом мають смиренно сидіти в сільському холодному клубі чи школі та чекати доки не повернуться з ТВК їхні представники. Ви можете це собі уявити? А ще — якщо це село на відстані більше 50 км від райцентру, і мешкає у ньому, до прикладу, аж… 163 виборці!
Крім того, чому на першому місці і великими літерами у бюлетенях назва партії, а не людина, за котру виборець може і хоче віддати свій голос? Далеко не всі розгледіли ті дрібні прізвища на папірцях, які визначають представника до обласної ради від громади.
Ще один фокус у рейтинговому відборі кандидатів, коли може статися так, що певні райони області залишаться без свого депутата в обласній раді…
Gismeteo 
