Вибори до місцевих органів влади до неможливого оголили нерви суспільства. А низька явка на територіальні дільниці стала барометром того, що ми вкрай зневірилися у нинішній безпорадній владі, яка є ковалем нашого ницого й убогого життя. Погодьтеся, що ніякі вибори не змінять його, допоки не запрацює економіка, допоки влада не перестане імітувати та гратися у боротьбу з корупцією і допоки вона, влада, не почне жити «ні по-новому», «ні по-старому», чи ще якось, а лише за законами, які б вони не були. А ще, коли керманичі втямлять одну-єдину і незаперечну істину, що влада — це не вічна власність, а влада — це служіння народу, який обрав її і який буде завжди її головним опонентом.

Після тривалої перерви у Верховній Раді України знову зібралися нардепи. 234 голосами вони ухвалили закон, яким каратимуть винних, котрі порушують встановлені гарантії особам, призваним на військову службу. Депутати уповноважили також Кабмін визначити суму одноразової допомоги військовикам-добровольцям та волонтерам, які отримали інвалідність в ато. Ще нардепи дали добро дирекціям Фондів соцстраху подавати бюджет і реорганізовувати роботу фондів.
А втім, знудившись за «мікрохвоном», і, дорвавшись до нього, почали кожен про своє. Приміром, Олег Ляшко закликав виконати ультиматум тарифного Майдану, який третій тиждень тримає в облозі Кабмін.
Фракція «Батьківщина» відмовилася голосувати, якщо не будуть прийняті соціальний і тарифний закони.
Деякі депутати наполягали на звітах керівництва СБУ та Генпрокуратури, які, на їхню думку, чинять неподобства у політикумі. Мається на увазі і арешт Геннадія Корбана, і поява в парламенті під час погоджувальної ради слідчих від мвс і ГПУ, які принесли повістки представникам Опозиційного блоку Вадиму Новінському, Наталії Королевській та Олександру Вілкулу. Цікаво, що усіх їх на той час у парламенті не було й участі в погоджувальних радах вони ніколи не брали. Саме через цей казус народні обранці охрестили акцію силовиків із повістками «якимось незрозумілим шоу».
Утім Юлія Тимошенко прокоментувала, що у такий спосіб ГПУ попереджає «регіоналів» про те, що, мовляв, час тікати вам за «бугор».
Відомий політтехнолог Тарас Березовець у своєму блозі припустив, що «подарунки» від силовиків у вигляді повісток надійдуть невдовзі нардепам від опоблоку — Добкіну, Панієву та колишньому керівнику «Нафтогазу України» Бакуліну.
За усіма цими каральними операціями насувається відставка пана Шокіна.
«Якщо ми виходимо з того, що Президент прийняв рішення звільнити Шокіна, і той про це знає, то він сьогодні може дозволити собі заарештувати фактично будь-кого, розуміючи, що піде у відставку, або буде звільнений найближчим часом. Тому Президент користується ним (Шокіним), як громовідводом», — зауважив експерт.
Березовець прогнозує, що після Корбана, Порошенко завдасть удару по групах Ахметова та Льовочкіна, щоб у такий спосіб зняти звинувачення у вибірковому правосудді.
Проте, щоб народ повірив у щирість кроків Президента, йому варто посадити в буцегарню насамперед трьох своїх друзів. Приміром, того ж Миколу Мартиненка. Саме на нього прокуратура Австрії двічі надсилає запити, а у відповідь, даруйте, тиша й німота. Саме через це, усі ці арешти й затримання сприймаються багатьма з нас як кланова війна. Це коли все відбувається за принципом: друзям — усе, а «лютим» друзям — Закон.
Безсумнівно, творцям кайданок і повісток варто пам’ятати мудрого Цезаря, який стверджував, що влада полягає не в тому, щоб карати, а в тому, щоб милувати.
Милувати теж можна по-різному. Приміром, нехай повернуть те, що належить нам усім і що прилипло до їхніх нечистих рук, та й живуть собі, як усі прості смертні.
Минулий тиждень запам’ятався ще кількома подіями. Невідомий снайпер обстріляв вікно кабінету Генпрокурора В. Шокіна, здійснивши щонайменше три постріли із снайперської гвинтівки. Офіційна версія замаху поки що не озвучена.
Особисто Шокін напередодні снайперської атаки натякав, що він «отримував привіти» від соратників скривдженого ним Корбана. А втім у парламенті триває збір підписів для відкликання Шокіна із посади.
Ще здали нерви у нардепа-фронтовика (в прямому і переносному значенні слова, бо він висуванець від «Народного фронту» і небезвідомий учасник АТО) Андрія Тетерука, який, як розфанфарили засоби масової інформації, скляною пляшкою поранив представницю прекрасної половини людства пані Кужіль.
Уже все було в нашій Верховній Раді, але щоб народні депутати трощили голови народних депутаток склотарою — вість і сенсаційна, і неприємна для всього цивілізованого світу.
Щоправда, сам Тетерук коментує вчинок як легковажне і необережне поводження із скляною пляшкою. Отакої!