Коли кремлівська пропаганда усоте повторює, що Микита Хрущов зробив подарунок у 1954 році, передавши Україні Крим, то це відверта брехня. Бо Росія не подарувала, а здихалася безнадійно відсталого регіону, переклавши на плечі бюджету УРСР розвиток абсолютно збиткового півострова. Зрозуміло ж, що після руйнацій війни, а особливо після злочинного виселення корінного населення ― татар, які вміли господарювати на цьому кам’янистому клапті землі, Крим не мав жодних можливостей для розвитку. Скільки Україна вклала у розвиток інфраструктури півострова за ці шістдесят років, мабуть, зараз і важко порахувати, але принаймні життя на ньому налагодила. Пам’ятаєте, про це багато писалося в останні місяці, що перші переселенці до Криму у п’ятдесятих роках могли отримати врожайність зернових лише на рівні 3-4 центнери з гектара. За десятиліття Українська республіка своїм коштом дала регіону і воду, і електрику, і дороги. Так, півострів залишився дотаційним і донині, але ж важко дати раду занедбаному регіону, ще й і з виселеним з нього населенням. Це був перший крок троянського коня у вигляді Криму ― передача його Україні. Нині ми спостерігаємо за другим кроком: загарбання півострова ― це троянський кінь для фінансів РФ.
Росіяни, захопивши Крим, отримали не тільки можливість радісно галасувати «Крым наш», а й важкі економічні гирі на свій бюджет. Зараз про це можна говорити вже предметно, із цифрами, бо оприлюднено попередні розрахунки проекту бюджету РФ на 2015 рік. Знаєте, скільки планується виділити прямих дотацій двом новим регіонам ― Криму та Севастополю наступного року? 50,9 мільярда рублів (три рублі, за нинішнім курсом, ― приблизно одна гривня)! Попередньо прораховано, що у 2016 та 2017 роках ці суми будуть ще більшими. Півострів виявиться найбільш дотаційним регіоном Росії, за винятком Якутії ― 51,4 мільярда рублів. Уявляєте розмір Якутії та Криму? А дотації на одному рівні. Третє та четверте місце за розміром «висмоктування» росбюджету посідають, значно відстаючи, Дагестан і Камчатський край ― 43,2 та 31,7 мільярда рублів відповідно.
Але це не все! Фактично ці п’ятдесят мільярдів прямих дотацій — для дерибану місцевими напівкримінальними чиновниками. Але російська скарбничка ще має збіднитися за рахунок окупації нашої землі на 18 мільярдів (субсидії на електрику), плюс 10,8 мільярда (пенсії військовослужбовцям), плюс 5,2 мільярда (створення територіальних органів влади), а ще 1,6 мільярда (оплата праці цивільного персоналу) і додати 0,5 мільярда (створення Міністерства Криму). Разом прямих дотацій на наступний рік виходить майже дев’яносто мільярдів рублів. В наступні роки ця сума (за попередніми розрахунками) поступово зростатиме.
А можна поглянути й на поточний рік. За даними російської газети «Ведомости», 2014-го приєднаний Крим вже отримав 55 мільярдів на збалансування бюджету, а ще сто мільярдів рублів пішло на органи влади, пенсії, соціальні виплати, організацію літнього відпочинку (про зірваний курортний сезон дещо пізніше) та дорожнє будівництво. Звідки Кремль узяв стільки грошей? Розтрусив майже половину антикризового фонду уряду (загальний розмір фонду 343,9 мільярда). А ці гроші отримані від заморожування накопичувальної частини пенсій. Отак усі ті, хто продовжує бігати з плакатами «Крым наш» на теренах Росії, вже отримали прямі збитки за пенсійними програмами.
Ви думаєте, це вже всі витрати на Крим? Аж ніяк! Його ж планують розвивати ― відповідна федеральна цільова програма передбачає ще по сто мільярдів рублів щорічно протягом трьох років. Не знаю, як бюджет Росії усе це витримає, але особливо подобаються ідеї будівництва мосту через Керченську протоку. Цифри не можуть не радувати та не викликати здивування. Росіяни рахували-рахували, у скільки ж їм обійдеться міст, збільшували-збільшували цифру і нарешті нарахували вісім мільярдів доларів. Чому в інтернет-користувачів ця цифра викликала радість? Бо вони вдалися до порівняння. Нині найдорожчий у світі міст збудували китайці ― 8,5 мільярда доларів. Кримський міст, довжиною п’ять кілометрів, як бачимо, поки не дотягнув до цієї цифри. Але знаєте довжину китайського моста? 165 кілометрів! У тридцять з хвостиком разів довший.
Те, що наші сусіди вкидають і, можливо, вкидатимуть шалені кошти у троянський Крим ― їхня справа. Але нам можна потішитися ― менше залишиться терористам, які плюндрують український схід. Шкода лише кримців, особливо кримських татар та українців-патріотів, які виявилися заручниками цієї ситуації. Так, кримські військові пенсіонери-горлопани та бюджетники виграли від анексії, бо зарплати―пенсії в них суттєво зросли. Ціни в Криму також значно зросли, ніж їхні надходження. То що робити усім іншим категоріям населення? Особливо тим, хто жив за рахунок відпочиваючих?
Одначе, що курортний сезон провалиться, було очевидним відразу. Українці становили близько двох третин відпочиваючих. Звісно, цьогоріч абсолютна більшість їх відмовилася їхати на півострів. Хто з принципових міркувань ― образа на кримців. Хто з фінансових ― усе подорожчало. Хто виключно з міркувань зручності ― а воно треба перетинати кордон: кілька годин свого часу витрачати на перешийку? Росіяни ж фізично не можуть дати шість мільйонів туристів, які щорічно відвідують півострів для відпочинку та оздоровлення. Чому? Зрозуміло, що потягом чи машиною їм не дуже комфортно їхати через терени України, які охоплені спровокованою ними ж війною. На Керченській переправі, як відомо з усіх джерел масової інформації, ― тиснява. Тому це теж не найкращий шлях для переїзду. А розрахунок на повітряний транспорт не виправдався. На заваді стала... математика.
Цьогоріч єдиний цивільний аеропорт Криму ― Сімферопольський у майже півтора раза збільшив прийом літаків до свого максимуму ― 62 на добу. Кожен бажаючий може порахувати: якщо літак може перевезти за один раз до 100-150 пасажирів, а сезон курортний триває місяців п’ять, то росіян через летовище може потрапити на відпочинок менше 1,5 мільйона чоловік. Більше того, як йшлося на нараді кримських туроператорів, авіакомпанії вирішили суттєво «наварити» на єдиному нормальному шляху до Криму. Так, за словами представників туристичної галузі квитки коштують і сім тисяч рублів, і чотирнадцять. В один кінець! І варто за такі кошти летіти у Крим? Чи краще вже в Емірати чи Туреччину, де рівень сервісу на порядок вищий, а ціни навіть нижчі.
Але будемо об’єктивними, дехто з росіян принципово відпочиває у Криму. Тільки багато таких не назбирається, бо немає належного сполучення. Якщо півострів нарахує цього сезону хоч половину торішніх відпочивальників ― це буде успіх. Проте у це важко віриться. До прикладу, знайомі у Штормовому розповіли, що практично усі бази на березі зачинені ― немає попиту. З місяць тому офіційні дані з Криму дали показник ― 37 відсотків заповнюваності санаторіїв, пансіонатів. Після цього публікувати цифри більше не наважуються ― провал же очевидний, тому й мовчать. Причому страждають не тільки санаторії та власники квартир, приватних баз, але і увесь пов’язаний із туристами малий бізнес ― продавці сувенірів, власники атракціонів, кафе та ресторанчиків.
Так що із грішми на півострові буде складно. Більше того, ще восени (після невиплати коштів за облігаціями) міжнародна рейтингова агенція Standart & Poor’s знизила довгостроковий кредитний рейтинг регіону до найнижчого ― дефолтного рівня D. Звісно, жодні європейські інвестиції (навіть попри економічні санкції) до такої переддефолтної економіки не прийдуть. Доведеться Москві з федерального бюджету виділяти ці сотні мільярдів рублів за сумнівну радість від окупації. А нам чекати протверезіння, мислячим головою, а не емоціями кримців, усвідомлення
того, що у складі України їм було краще. Лише коли це станеться?
Gismeteo 
