Курси валют

Одна з легенд про створення світу розповідає таке. До Бога-творця прийшли країни, яким він почав роздавати усілякі блага. Індії, приміром, — багату флору і фауну. Франції — родючі виноградні плантації. Англії — узбережжя морів. Німеччині — працьовитість, педантичність тощо.
Україна ж запізнилася на той захід. Довго Господь думав, що їй пожалувати, бо вже головне було роздано. Раптом уздрів, що в кутку лежать червоні шаровари та чарівний голос.
— Ось візьми їх. Будеш на весь світ запально танцювати і чарівно співати...

Якщо подумати скільки українців ставали переможцями на Євробаченні, то, безсумнівно, можна повірити в правдивість цієї легенди. Переможниця Руслана, друге місце — Вірка Сердючка (Данилко), третє — Ані Лорак. А ось із «Гринджолами», як пам’ятаємо, улюбленцями Віктора Ющенка, вийшов конфуз.
І тепер знову маємо абсолютну переможницю — доньку українського і татарського народів — Джамалу.
До речі, слова пісні, яку вона виконала, написані нею ж. Скажемо, композиція Джамали — не з простих. І, зрозуміло, у ній закладено особливий зміст. Але, як мовиться, кожен бачить і чує те, що йому хочеться бачити або ж чути. Тому перемога українки і, звісно, України, як сіль на рану Російській Федерації. Наші люті друзі, якби могли, то з’їли б живцем тріумфаторку. Воно й зрозуміло, північний сусід завжди в Україні і українцях бачив другосортність, неповноцінність. Це вже склалося віками чи, погодьтеся, генетично. Хоча, люби Боже правду, свого часу Київську Русь знав, приміром, увесь світ, а на місці, де мала з’явитися дерев’яна халупа середньовічної Москви, ще й пес не валявся.
Так ось, у Росії з приводу перемоги України на Євробаченні почалася справжня істерика, галас стояв неймовірний. Росіяни одразу ж побачили в безапеляційній перемозі Джамали політичний підтекст. Мовляв, українка в’їхала у Тріумфальну арку на білому коні завдяки сьогоднішній політичній ситуації в світі і, насамперед, ставленню світу до Російської Федерації. На що Джамала відповіла, що мистецтво — це теж політика. Адже усі учасники Євробачення виступають під прапорами своїх країн і таким чином здобувають перемогу, авторитет і визнання кожен для своєї Батьківщини.
До речі, українці віддали російському співаку Лазарєву, який посів третє місце у світовому конкурсі, аж дванадцять очок. Натомість телеглядачі із РФ нашій виконавиці Джамалі — десять очок. Це теж промовистий факт і оцінка того, як до нас ставиться колишній старший брат. А ще, я більш ніж переконаний, за Джамалу отих десять очок презентували українці, які проживають або підзаробляють в Росії.
Але, як би там не було, наступне Євробачення, проходитиме в Україні. До речі, з цього приводу багато хто жартує, що світовий конкурс має обов’язково відбутися у... Криму, звідкіля родом Джамала. Як кажуть, дай Боже, щоб наше телятко вовка з’їло. А втім, цілком було б справедливо і виправдано, якби воно справді так сталося. Бо Крим — це Україна! І весь світ переконаний в цьому і стверджує це.
Ще одна новина: маємо нового Генерального прокурора — Юрія Луценка. До цього він був керівником пропрезидентської політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Саме наш Президент ініціював призначення Ю. Луценка на найвищу прокурорську посаду країни.
Правда, цей процес нагадував болісне прокрустове ложе: тобто, тут закоротко, а тут — задовго. А чоловіка якось потрібно вкласти.
Перше, що «забили» Президенту, — відсутність юридичної освіти у його протеже. Хоча з іншого боку, як сказав сам Юрій Віталійович, він її уже давно здобув на своєму життєвому шляху. Міністр МВС України, далі — в’язень. Тобто, на власній шкірі відчув, що таке українська пра- воохоронна система. А це, погодьтеся, більше вартує, аніж лекції у студентській аудиторії. І ще тут є один плюс. Луценко — не продукт прокурорської системи. Уявіть собі, що у вашому помешканні безлад, до якого ви за тривалий час звикли, і вважаєте такий стан речей цілком нормальним. І ось до вас хтось навідується та свіжим оком оцінює ситуацію. Якщо це щирий друг чи приятель, то вказує, що і як можна привести до ладу.
Гадаю, що така ж ситуація і з Ю. Луценком, який входить у це грізне відомство за свіжим поглядом на речі.
А поки що він заслухав своїх заступників. В одному-єдиному бліц-інтерв’ю Генпрокурор так і заявив, що буде вимагати в кожного зі своїх заступників і прокурорів областей конкретної роботи. Адже багато кримінальних справ безпідставно закриваються, або як сказав Юрій Віталійович, «продаються».
І навпаки, багато криміналу — надумано, штучно створено для окозамилювання та імітації ефективної роботи відомства.
Натомість у Генеральній прокуратурі організували щось подібне на власну профспілку. Метою цього громадського об’єднання є захист кожного прокурорського працівника від перспективи звільнення, тобто, без його згоди вказати співробітнику на двері — зась.
У свою чергу Юрій Луценко створив щось на кшталт кадрової інспекції чи то внутрішньої безпеки. Їй належить дізнатися усі душевні і недушевні таємниці прокурорів. Словом, вивідати усе, чим хто і як дихає.
Особисто новий Генеральний прокурор уже відмовився від доброго десятка охоронців за рахунок держави. Має лише одного помічника, і той виступає в ролі його хранителя. На роботу, пообіцяв, їздитиме надалі власним автомобілем. А ще — обідатиме в їдальні у приміщенні Генпрокуратури.
Свого часу Юрія Луценка, коли той обіймав посаду  головного міліціонера України, часто бачили у тамтешній харчевні з підносом у руках. Що ж, як мовиться, ходіння в народ — справа корисна і повчальна як для себе, так і для інших.
Особисто Юрій Луценко вважає, що невдача на новому високому посту поставить хрест на його подальшій політичниій кар’єрі. Бо він — людина Президента. Бо він має виправдати високе довір’я.
А ще він, колишній в’язень буцегарні, пообіцяв, що не мститиме своїм кривдникам за тривалі і невеселі роки, проведені у чотирьох стінах.