Світ зараз розбурханий, немов діючий вулкан. А спричинив неспокій на планеті кремлівський карлик, який, біснуючись, цинічно насаджує «русский мир». Спочатку Володимир Путін, україножер, анексував Крим, подаючи це, як волевиявлення російськомовних мешканців півострова. Він бив себе в груди, що російські війська ніпричому. А під час відвідин Криму минулого тижня заспівав іншу пісеньку: «Так, ми використали свої збройні сили, але для того, щоб провести референдум». Несусвітній брехуняка — по-іншому не скажеш.


Ще одна брехня російського президента: його країна не має жодного відношення до бойні на сході України. Увесь світ знає, що саме зі злої волі Путіна, завдяки сучасній російській зброї, присланим найманцям та інструкторам сепаратисти й терористи підняли голову. Зараз на Сході не конфлікт, а справжня війна. Гинуть не тільки військовики з обох сторін, гине мирне населення, міста перетворюються в руїни. Конфлікт на Донбасі зачепив близько чотирьох мільйонів людей.
Позавчора бої велися в п’ятнадцятьох населених пунктах Донеччини й Луганщини. Все менше залишається контрольованих терористами територій. Здавалося, настав перелом. Але за переможними реляціями наших військових, які, очевидно, в багатьох випадках видають бажане за дійсне, насправді не зовсім така картина, як вони змальовують. Супротивник, одержавши від російських покровителів нову партію сучасної зброї, переходить у контрнаступ. А сама Росія обстрілює з артилерії українські території, стягує до кордону ракетні комплекси «Бук», установки «Град». І невідомо, чи ще немає неприємних сюрпризів за колоною машин північного сусіда, який зголосився надати потерпілим від бойових дій регіонам України гуманітарну допомогу. Краще б забрали своїх найманців і зброю!
Про те, що до завершення протистояння на Сході ще далеко, свідчить і те, що днями Україна офіційно попросила військову допомогу в НАТО і ЄС. А позавчора в Берліні відбулися чотиристоронні переговори Україна — Німеччина — Франція — Росія на рівні міністрів закордонних справ, де пріоритетними питаннями були безпека кордону та припинення постачання в Україну зброї і найманців з РФ. Днями Росію й Україну відвідав президент Фінляндії Саулі Нійністе, який зустрівся з президентами обох країн і закликав до порозуміння.
Світ умовляє Володимира Путіна, щоб схаменувся, карає санкціями, а з нього, як з гуся вода. Він вперто гне лінію «русского мира». До чого призводить російська експансія, бачимо по жалюгідному рівню життя Придністровської Молдавської Республіки, Абхазії, Південної Осетії, які взяв під кон-
троль північний сусід. Вже й по окупованому Криму бачимо. Анексія «подарувала» кримчанам ріст безробіття й інфляції на 21 відсоток, спад економіки. Після «возз’єднання» з Росією експорт продукції впав у 250 разів, бо майже ніхто зараз із Кримом не торгує. Втричі скоротився турпотік на півострів, повністю знищено рисову галузь. Так званий кримський уряд просить Москву, щоб дозволила завозити на півострів українське продовольство, бо незабаром доведеться класти зуби на полиці.
Ось вам золоті російські гори. Не дай Боже, щоб таке сталося й з Донеччиною, Луганщиною!
Говорячи про просування Путінським режимом російських цінностей, не можна обминути ще одну подію минулого тижня: вибори предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату. Ідея «русского мира», сформульована головним московським попом Кірілом, передбачає, що Україна не має своєї окремої від Росії історії, державності, і навіть український народ не є окремим народом, бо все це — єдиний простір єдиної Росії. Хоча північний сусід знає, що православ’я на Русі почалося саме з Києва. Через те Путіну і Кірілу важливо посадити в крісло предстоятеля Української церкви свою людину.
Пропихали Антонія — колишнього ректора Київської духовної академії. А став главою Української православної церкви Московського патріархату митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (Березовський). Президент України Петро Порошенко привітав його з обранням і побажав, щоб Онуфрій сприяв єдності Української церкви. Як воно буде — покаже час.
Вище ми говорили, що Україну активно підтримує світ, який прагне допомогти зберегти її цілісність. Світ хоче допомогти нам справитися і з економічними труднощами. Так, Японія виділить на політику розвитку 9,8 мільярда доларів. Верховна Рада України минулого тижня дала згоду на цей кредит. Великобританія в рамках гуманітарної допомоги ООН готова дати нашій державі мільярд фунтів стерлінгів.
Руку допомоги простягли Євросоюз, США, Канада, Міжнародний валютний фонд, інші банківські установи зі світовим ім’ям. Треба тільки вміло розпорядитися коштами, не дати їх розікрасти.
Україна ж повинна продемонструвати волю до змін, реформ, до розвитку. Відрадно, що аграрний сектор вже демонструє свій потенціал. Ріст сільськогосподарського виробництва за сім місяців становить 111,3 відсотка. Впевнено підіймається тваринництво. Україна цьогоріч збирає гарний урожай. Вже експортувала майже 3,5 мільйонна тонн збіжжя. За прогнозами експертів, у маркетинговому (2014-2015) році наша держава відправить на експорт 3,7 мільйона тонн соняшникової олії, а виробить цього продукту — 4,3 мільйона тонн.
Радує те, що збільшено за сім місяців видобуток газу на 2,5 відсотка й він становить 11,5 мільярда кубометрів. До речі, днями Словаччина розпочала прокачувати газ в Україну, опробувавши газогін у реверсному напрямі. Комерційне постачання блакитного палива розпочнеться вже 2 вересня. За рік воно може становити 10 мільярдів кубометрів. Упевнений, у недалекому майбутньому вдасться позбутися залежності від російського газу.
Виживемо! Витримаємо! Вистоїмо! Щоб бути незалежними, щасливими. А Путін — скороминущий.