Нарешті. Нарешті й Хмельниччина починає долучатися до акцій проти продажу російських товарів. Днями активісти завітали до кількох супермаркетів і почали маркувати товари країни-агресора. Кожен, подолянин має знати, що, купуючи продукцію войовничої сусідки, він наповнює бюджет загарбників. А ці гроші йдуть і на зброю, якою вбивають наших найкращих синів на сході України. Але не тільки активність небайдужих хмельничан привернула увагу: у мережі «Вопак» її власники самі позначили товари росіян триколорами. А й справді, навіщо купувати якусь російську горілку на кшталт «Вкус лаптєй» чи «Запах Чебурашки», якщо є кращі вітчизняні сорти напою. Але ж треба банально знати, що вироблено в нас, а що — в РФ.
Нагадаємо, саме Москва стала ініціатором торговельної війни. Рік тому у середині серпня росіяни фактично заборонили ввезення на свою територію будь-яких українських товарів, включивши до списку ризикованих експортерів усі (!) українські підприємства. Чому вона так вчинила? Пригадуєте, тоді ми чи то рухалися на шляху підписання угоди про асоціацію із Євросоюзом, чи то Янукович робив вигляд, що прагне до ЄС. А насправді, як нині вважають аналітики, лише виторговував у Росії преференції для себе та сім’ї. У відповідь Росія 14 серпня закрила кордон для усіх українських товарів і почала застосовувати найжорсткіший режим перевірки.
І саме тоді у відповідь з’явився вітчизняний рух проти російських товарів. Компанія розпочалася з ініціативи громадського об’єднання «Відсіч» і переважно проводилася у вигляді поширення листівок, наліпок, стікерів із закликами до бойкоту. Ця хвиля прокотилася усією Україною: від Львова до Донецька, від Чернігова до Ялти. На цьому тлі якось і не пригадується активності подолян ― якщо не помиляюся, лише Нетішин та Кам’янець-Подільський були помічені в акції.
Але рух тоді не набрав масовості, бо зрив підписання угоди з Євросоюзом, вилився у протест не проти товарів незбагненного сусіда, а проти знахабнілої влади. Друга хвиля «Бойкотуй російське!» здійнялася після окупації Криму та триває досі. І цього разу її розпочали на Західній Україні: в Івано-Франківську магазини відмовилися від торгівлі російськими товарами, естафету підхопили львівські торговці, чернівецькі. Окремі супермаркети почали маркувати продукцію загарбника триколорами. Молодь згадала про флешмоби. Поширеною стала акція «Російське вбиває!», коли люди одночасно падають на підлогу в супермаркеті, тримаючи в руках російські товари. І знову акції пройшли від Львова до Харкова, а про Хмельниччину щось особливо і нечутно...
Це стосується хмельницьких і громадськості, і преси, і власників магазинів. Нагадаємо, що ще 26 червня обласна держадміністрація звернулася до органів місцевого самоврядування, аби вони рекомендували магазинам або маркувати товари загарбника якимись стікерами, або взагалі виокремити для них окремі полиці-стенди. І що? Як повідомили в облдержадміністрації, місцеві владні структури зустрічалися із крамарями, а де результат? А тим часом місцева влада має свої важелі для розмови з магазинами.
Якщо відверто, і недержавницька позиція бізнесменів дещо дивує. Але й покупець у нинішніх військових умовах має знати, яка саме продукція агресора, аби через необізнаність не придбати його. Бо росіяни навчилися доволі гарно (в деяких випадках ― але це справа окремої розмови) маскуватися, мімікрувати під західні фірми.
Зараз варто відновити активність на фронті торговельного бойкоту. І не тільки подальша ескалація подій на сході цього вимагає, а й економічні дії Кремля. З 15 серпня Росспоживнагляд ввів заборону на ввезення алкогольної продукції з України. Під санкції потрапили кілька знаних вітчизняних компаній. Може, варто місцевій владі таки «поговорити» з магазинами і нагадати їхнім власникам, що вони — українці? Та й усім нам слід уже зайняти більш активну громадянську позицію. Тоді й не буде таких курйозів, свідком якого став нещодавно:
— Які у вас є смачні не москальські рибні консерви у томаті? — запитує покупець.
— Ось ці, їх найбільше беруть! — відповідає продавець.
— Чиї вони?
— Керч.
Продавець та покупець уважно дивляться одне на одного, а потім обидва вирішують: Керч ― наша, українська ― можна купувати!
P. S. Шановні читачі, якщо у вас є цікава інформація чи фотографії щодо бойкоту російських товарів у ваших населених пунктах, надсилайте ― ми радо надрукуємо
Gismeteo 
