Одразу ж обмовлюся: йдеться не про нащадків відомого українсько-литовського роду, а про людей, котрі, як князі Сангушки колись, долучилися б сьогодні до нової хвилі індустріалізації міста над Горинню. Тим більше, що завдяки ідеї «Індустріального парку Славути», запропонованої мером міста Василем Сидором, у «новітніх Сангушків» для цього з’явилися всі можливості.
— Пане Василю, що таке «Індустріальний парк» по-славутськи?
— Для початку — невеличкий екскурс в історію. Так склалося, що завдяки князям Сангушкам, вже у вісімнадцятому столітті Славута з поліської глушини перетворилася в промислове містечко, де діяли чавуноливарний, пивоварний, конезавод, суконна фабрика. Веду до того, що Славута — визнаний індустріальний центр із давніми промисловими звичаями. Ці традиції славутчани продовжують сьогодні на сучасних успішних виробництвах таких, як «Будфарфор», «Rodos», «Slavuta Malt House», «Juventa», «Soufflet Agro», «Sanservis», «Geberit», продукцію яких добре знають не лише в Україні, але й за кордоном. Та всі вони, починаючи зі знаменитої «сангушківської» пивоварні, споруджувалися мало не в центрі міста, тоді, як сучасне, в тому числі й екологічне законодавство, цього не схвалює. Тож коли місто нарешті отримало у своє розпорядження 420 гектарів землі на околиці, стала реальною ідея організувати на 50 гектарах з них індустріальний парк.
— Звідки таке «щастя» — понад чотири сотні гектарів?
— Від Міністерства оборони, хоча за це, як ви кажете щастя, ми «воювали» із МО понад два роки. Бо після того, як міськрада проявила неабиякий гуманізм — узяла на своє утримання 2,5 тисячі квартир житлового фонду КЕЧ — квартирно-експлуатаційної частини колишнього військового містечка, чиновники в погонах несподівано заявили: «Житловий фонд розформованих військових частин беріть на свій баланс, а земля — наша!»
— І що ж ви відказали на це?
— Сказав, якщо чиновникам Міноборони не вистачає землі для торгових оборудок, то хай візьмуть її не в Славуті, а… в Криму чи в ОРЛО! І почав судитися. У результаті, місто отримало дві ділянки на 50 і 60 гектарів, одну з яких плануємо використати для промислового парку, іншу — для багатоквартирної житлової забудови із соціальною інфраструктурою –магазинами, басейном, готелем.
— А чи не було інших пропозицій?
— Чому ж ні. Були — від розташування на цих ділянках оптових складів до — сонячної електростанції.
— А ви?
— Навіть не стали обговорювати такі пропозиції. Наша принципова позиція — оптові склади чи сонячні батареї слід ставити на ділянках, непридатних для промислового чи сільгоспвикористання. Це з одного боку, а з іншого, дуже багато у нас розвелося охочих продавати державі по 8-10 гривень «сонячної» електрики, і мало охочих купляти її за такою ціною!
— Василю Богдановичу, територія індустріального парку, зазвичай, повинна бути забезпечена необхідною інфраструктурою…
— Ми вже розв’язали проблему водопостачання і водовідведення ділянки майбутнього парку. На стадії вирішення питання газо-електропостачання. На будівництво під’їзних шляхів уже витратили понад сім мільйонів гривень. Зазначу, поряд розташована регіональна митниця, так, що проблем із можливим розмитненням вантажів не буде.
— Яким вам бачиться майбутній парк?
— Чесно кажучи, нам не важливо, скільки підприємств постане на 50-гектарній площі: п’ять, десять, чи — сто. Нам важливо, щоб тут, на сучасному обладнанні, в сучасних умовах працювали 2-3 тисячі славутчан й отримували «людську» зарплату.
— Це ж яку?
— Не меншу, ніж у Польщі чи Чехії. Я вам так скажу, завтрашнє України вирішується не на виборах, як дехто думає, хоча правильний вибір — річ немаловажлива, а в економіці. Без розвитку промисловості, без створення додаткових робочих місць із зарплатою, не меншою, ніж у Східній Європі, ніякі реформи нічого не дадуть! Нам треба зробити все, щоб затримати людей в Україні, дати їм достойну зарплату. Саме тому ми й плануємо створити в Славуті індустріальний парк, куди запрошуємо «новітніх Сангушків» — бізнесменів, інвесторів, меценатів, словом — людей із сучасним мисленням. Як міський голова Славути, гарантую повне сприяння, чи як то кажуть — «зелене» світло всім, хто захоче вести бізнес у місті над Горинню. Запевняю — кращого і більш надійного вкладення капіталів, аніж у Славутський індустріальний парк, сьогодні немає ні на Хмельниччині, ні в Україні!
Gismeteo 
