Пора від слів переходити до діла. Пора! І проект Державного бюджету-2020 якраз і мав би відобразити, як ми розпрощаємося з епохою бідності та нарешті заживемо, ой і заживемо ж!

Учителям – по чотири тисячі доларів зарплати, старики на нові пенсії зможуть і наїстися, і ліки придбати, і навіть подорожувати, як іноземні «буржуї». Тарифи знизяться і вже не будуть зашморгом для більшості сімей… Ну говорилося про це, ви чули?! Тож думалося, усі ці блага будуть відображені в проекті бюджету – головному фінансовому документі, де ділять по справедливості та з думкою про людей.
Але недаремно народ обіцянки порівнює з цяцянками, бо від запропонованого – боротьбою з бідністю і не «пахне». Уряд заклав у бюджет наступного року мінімальну пенсію аж 1672 гривні (до речі, якраз у День боротьби з бідністю). Хіба ж не гідна виплата, щоб назавжди забути про злидні? І з освітянами якось не так вийшло – не те що чотири тисячі зелених не дають, а навіть зарплатню на 4 тисячі гривень не підвищують. Загалом видатки на соціальний захист і забезпечення з 8,3 відсотка ВВП у поточному році прогнозовано скоротяться до 7 відсотків у 2020-ому. Галузь освіти планують обділити з 6,2 відсотка ВВП до 5,6. Аутсайдером у процесі розподілу бюджетних ресурсів є ще одна провідна галузь – охорона здоров’я. З проекту державного бюджету «зникло» й кілька програм підтримки сільського господарства, тож і розраховувати на те, що українське село очікує «благодать» – марна справа. Схоже, епоха бідності не зникає, вона посилюється.
Правда, не для всіх. Бо на Офіс президента фінансування таки відчутно зросте, мільйони виділяються на зарплати радникам із приватизації. Та хіба лише їм? «Своїх» негоже ображати. Недаремно ж їх розставляють на високі пости. «Кумівства», як заявляв Зеленський, і справді немає (просто кумів не так багато), а ось друзів по «Кварталу 95», по шоу-інтересах, інших – вистачає. Друзів у президента багато. І для них так хочеться зробити щось особливо добре. Як ось для Сергія Сивоха, якому по плечу прийшлася посада радника секретаря РНБО з реінтеграції Донбасу. Невже народжений на землі донбаській Сивохо неперевершений експерт із питань національної безпеки й оборони України? Тямити у жартах – не означає розбиратися у тонкощах політики та національної безпеки. Як ось, приміром, міністр закордонних справ Вадим Пристайко «блиснув умом» та й вирішив приструнити українців, котрі відведення військ сприймають як капітуляцію перед Росією. Мовляв, не хочете формули Штайнмайєра, третину бюджету з пенсій, зарплат, медичного страхування у вас заберемо та переведемо на мобілізацію армії. Навіть на початку війни, коли української армії, по суті, не було, до подібних «державницьких» заходів не вдавалися.
Звісно, такі непродумані, легковажні заяви розпалюють суспільство. Технологія розколу реалізовується і через «Квартал 95», переконаний нардеп В. Арієв. Якщо гумор перетворюється у цькування, якщо принижують одних і одночасно підносять інших, це не смішно. Тож коли національний хор на телевізійному каналі сірого кардинала сміється над тим, як горить хата в Гореничах (Валерії Гонтаревої), то від таких жартів несе не лише їддю, а й смородом. І коли міністр економічного розвитку і торгівлі Тимофій Милованов висловився, що це висміювання є дуже поганим сигналом для інвесторів, Коломойський назвав його «дебілом». Міністр відреагував на це так: «Я цього не приховую, що я дебіл. Я жартую». Отже, у країні з новим керівництвом, яке зі всіх сил “бореться” з бідністю, олігарх може дозволити собі називати українських топ-чиновників як завгодно. А вони з цим ще й погодяться…