Граф та імперський міністр Орлов «уславився» в історії тим,що в своєму звіті імператору Миколі І 1847 року радив «якнайтяжче покарати» Тараса Шевченка, вважаючи, що він може стати «батьком української незалежної держави». Як царат покарав Тараса Григоровича і за життя, і по його смерті, добре відомо. Бо ж навіть у 1914 році були заборонені в Україні будь-які заходи з відзначення сторічного ювілею з дня його народження. Й імперії було чого боятися, бо лише через три роки — у березні 1917-го — на заклик жменьки українських студентів на вулиці Києва (напевно, найбільш змосковщеного на той час міста в Україні) вийшло понад 100 тисяч «несвідомих» міщан із портретами Шевченка і жовто-блакитними прапорами. Вони співали українських пісень, а ще — Шевченків «Заповіт».
Та після жовтневого перевороту 1917 року більшовики згадали, ким для українців є Шевченко і що з ним радив робити граф Орлов. Павло Штепа у книзі «Московство» наводить такий маловідомий факт: «За один лише тиждень у лютому 1918 року тільки в одному Києві убито кілька тисяч власників «Кобзаря» чи портрета Т. Шевченка».
1917 року на Олександрівському майдані Києва урочисто встановлене гіпсове погруддя Шевченка роботи М. Балавенського. Коли ж 1919-го білогвардійці захопили Київ, то зрубали шаблями голову з того погруддя. Аби показати варварство і справжнє обличчя «братів-визволителів», зрубану голову Тараса за взірцем скульптури М. Антокольського «Голова Івана Хрестителя» поклали на таріль і виставили у музеї. Але тільки більшовики вдерлися до Києва, як вони ту голову одразу ж знищили…
Нещодавно стався ще один показовий випадок, пов’язаний з пам’яттю Тараса Шевченка. У Криму співробітники ФСБ Росії 10 березня затримали двох учасників мирної акції біля пам’ятника Тараса Шевченка в Сімферополі. Жительку Алушти Єлизавету Павленко відвезли додому, де провели обшук, який тривав понад вісім годин. У неї вилучили техніку та особисті речі.
А уродженцю Кривого Рогу Владиславу Єсипенку, який також був на тій акції, інкримінують ч. 1. ст. 223-1 Кримінального кодексу Росії (Незаконні виготовлення, переробка або ремонт вогнепальної зброї, його основних частин (за винятком вогнепальної зброї обмеженого ураження), а так само незаконне виготовлення боєприпасів), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до п’яти років. Йому обрано запобіжний захід у вигляді арешту до 11 травня.
Складається враження, що той пам’ятник Шевченкові досі терплять тільки тому, що використовують його як приманку для виявлення проукраїнськи налаштованих кримчан. Інакше вже давно знищили б під приводом реконструкції, реорганізації, оптимізації чи ще якоїсь «укції» чи «зації».
А хтось може собі уявити, щоб в Україні, до прикладу, когось затримали за покладання квітів до пам’ятника Пушкіну? А все тому, що не було у нас графа Орлова, який заповідав би послідовникам своїм карати Пушкіна «якнайтяжче»!
Gismeteo 
