Не заперечити, коли місто багате на зелені насадження, воно не лише набуває особливої краси, а й стає комфортним для його жителів. Як зробити рідне місто зеленим — йшлося на семінарі за участі представників Європейського банку реконструкції та розвитку, влади Хмельницького, компанії ATKINS та «Білфінгер Тебодін Україна» (за фінансової підтримки Швеції), комунальних підприємств, а також неурядових організацій, які зацікавлені у втіленні ідей для збереження та покращення стану довкілля й екосистеми в цілому.

Хмельницький став одним із 45 міст світу, яке долучилося до програми «Зелене місто» та взяло на себе зобов’язання щодо підготовки Плану дій, який відповідатиме екологічним потребам сьогодення та сприятиме правильному інвестуванню в міську інфраструктуру.
— Влада обов’язково повинна дослухатися до пропозицій і рекомендацій фахівців та екоактивістів, — каже Наталя Міронова, завідувачка кафедри екології та біологічної освіти ХНУ, докторка сільськогосподарських наук, голова Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги. — Зважати на думку екологів мають також експерти, які дають оцінку тим чи іншим проектам. Екологічні виклики, які стоять перед Хмельницьким, потребують невідкладного вирішення. Сьогодні, до прикладу, відсутній облік і реєстр зелених насаджень міста, а отже, й відповідних кількісних показників зелених насаджень загального, спеціального й обмеженого використання. Немає також програм моніторингу, збереження та розвитку зелених насаджень у Хмельницькому. Крім того, відсутній конт-
роль за благоустроєм та озелененням прибудинкових територій нових будівництв. І створення зелених насаджень загального користування ведеться лише на папері. Проте все це має велике значення, якщо ми й справді прагнемо, аби наше місто стало зеленим, — додає він.
Через стрімке будівництво в обласному центрі все менше залишається зелених зон, вважає Людмила Казімірова, доцентка кафедри екології та біологічної освіти ХНУ, кандидатка біологічних наук.
— Нашому місту бракує зелених насаджень. За діючим генеральним планом Хмельницького їх лише 226 гектарів. Ми стаємо свідками тотальної забудови зелених зон загального користування і рекреаційних зон зі зміною цільового призначення цих земель. На жаль, думку громадськості при цьому не враховують. Ігнорується вона й під час розробки проектів містобудівної документації, в тому числі щодо питань озеленення.
Ще одна проблема — відсутність стратегічного бачення збереження заплави річки Південний Буг, що відіграє роль природного осередку біоландшафтного різноманіття та стабілізуючого кліматичного фактора, — наголошує Людмила Казімірова.
А Тетяна Виговська, кандидатка біологічних наук, член Всеукраїнської екологічної ліги, акцентує увагу на тому, що в Хмельницькому комунальні служби, які мали б опікуватися зеленими насадженнями, діють непрофесійно. Широкого розголосу набула, приміром, масова обрізка дерев, яка призвела до загибелі багатьох із них. Масово знищуються дерева, начебто аварійні, без будь-яких спроб їхнього лікування, без обговорення цієї проблеми зі спеціалістами.
— Для висококваліфікованих фахівців чомусь не знайшлося роботи в рідному місті, і тепер вони свій професіоналізм застосовують на благо зарубіжних країн. Натомість у Хмельницькому робота з омолодження дерев ведеться на чийсь розсуд, без чіткої програми, без врахування думки фахівців. І на все це витрачаються величезні кошти з міського бюджету, — каже Тетяна Виговська.
Серед проблем, на які звертали увагу екоактивісти, — необхідність будівництва полігону твердих побутових відходів і сміттєпереробного заводу. Необхідна населенню й інформація щодо забруднення атмосферного повітря і ґрунтів, про викиди парникових газів, яка наразі відсутня. І щоб у рідному Хмельницькому всім нам дихалося легко, щоб тішили око розкішні зелені зони, щоб став він містом, про яке мріємо, вкрай важливо втілити в життя кожну пропозицію та врахувати кожне зауваження у подальшій роботі, підбили підсумок екологи. Тож обговорення  цих важливих питань із залученням громадськості триватиме. Спільними зусиллями ми повинні зробити своє місто зеленим.