Дуже резонансною в липні стала історія з киянином Іваном Мартинюком, якого ЗМІ охрестили «голосіївським стрілком». Фігурант заборгував за комунальні послуги. Його квартиру після судової тяганини виставили на торги, де її придбав інший громадянин. Той нагрянув до Івана Мартинюка у супроводі співробітників охоронної фірми «Шериф». Чоловік у квартирі забарикадувався і попросив прибулих показати документи та постанову суду, а також зачекати, поки він викличе адвоката. Натомість зловмисники взялися ламати двері. У відповідь господар застосував балончик із сльозогінним газом. Однак це не оговтало їх.
Тоді з вогнепальної зброї він поранив цивільну особу та співробітника підрозділу «Корд», який чомусь брав участь у захопленні житла Івана Мартинюка. У відчаї горопаха підпалив квартиру і здався поліції.
Інцидент вартий вивчення і висновків, бо стався на тлі масового зростання боргів громадян за комірне. За даними Держстату, вони склали 70 мільярдів гривень. А що буде в опалювальний сезон? Тим паче, що тарифи обіцяють знову підняти. Уряд Дениса Шмигаля «реструктурує» газовим та іншим компаніям 100 мільярдів гривень. Ці кошти мають дістати з кишень споживачів, а не з портфелів міністрів і членів наглядових рад.
Люди також винні десятки мільярдів гривень фінансово-кредитним установам. Для вибивання боргів легалізовані понад 200 «зондеркоманд» колекторів і сотні приватних судовиконавців. Дебелі парубки готові забирати в нещасних людей останнє. Їх би мобілізувати на фронт, а не гуртувати в кримінальні зграї!
Злиденні, може, й раді би розрахуватися. Проте шанси у них примарні. Сумно констатувати: до їх числа потрапили 42 відсотки працюючих. Борги з заробітної плати на кінець червня склали 3,2 мільярда гривень. Ситуація настільки загрозлива, що Кабінет Міністрів у липні скликав міжвідомчу комісію. З’ясувалося, що левову частку суми — 81,3 відсотка генерували «економічно активні підприємства». Їх і будуть «дотискувати», знищуючи виробництво. А з банкрутів, серед яких є фіктивні, що взяти?
Падіння ВВП у першому кварталі склало 2,2 відсотка. Збитковими стали навіть добувні галузі. Тож гірники уранових копалень Кіровоградщини перекрили трасу, а шахтарі Донбасу готові їхати на протест до Києва. Кожен десятий із працездатних — безробітний. Борг перед ними ,за останніми даними, склав 1,2 мільярда гривень. Також зменшено виплату субсидій. Як раніше цинічно пояснив міністр фінансів Сергій Марченко, це сталося тому, що «у населення зменшилася потреба в їх оформленні».
У той же час омбудсмен Людмила Денисова заявила, що за межею бідності — 25 відсотків українців. Серед пенсіонерів такий показник становить 77 відсотків. На її думку, офіційна межа бідності 2189 гривень на місяць не відповідає реаліям. Аби якось звести кінці з кінцями, потрібно принаймні 4774 гривні. Складається враження, що анонсований кінець епохи бідності в Україні настане тоді, коли вимруть усі бідні.
Розбіжність між бажаним і дійсним засвідчили тисячі пенсіонерів із силових структур, які прийшли під стіни Верховної Ради. Їх теж спробували налякати газом. Проте вони витерли сльози і наполягли на своєму. Побачивши їх у приміщенні, депутати і уряд одразу оголосили про доплати цій категорії громадян.
Яких ще заходів вживає уряд Дениса Шмигаля? У це важко повірити, але 14 липня на засіданні він підтримав законопроєкт щодо удосконалення процедури працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. А може, все-таки варто в першу чергу забезпечити роботою українців і допомогти їм хоча б розрахуватися з боргами?
Gismeteo 
