Такого шаленства емоцій (саме емоцій, а не виважених думок) давно вже не було в нашій країні. І стався цей інформаційний вибух навколо повідомлень про постановку жінок деяких професій на військовий облік. Якось аж надто організовано, а тому і виглядав, як підготовлена акція чи, можливо, й інформаційно-психологічна спецоперація.

Чому напрошується такий висновок? Та тому, що іще у березні минулого року нардепи проголосували за внесення поправок до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», у яких і було передбачено постановку жінок окремих професій на військовий облік.
Але тоді чомусь ніхто на це не звернув ніякої уваги. 11 жовтня 2021 року підписаний наказ Міністерства оборони України №313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних». І знову тиша в інформаційному просторі й соціальних мережах. Навіть не тиша, а повний штиль.
Й аж через два місяці, як писав колись великий пролетарський письменник Горький, «грянула буря» – буря емоцій і прогнозів, переважно гнівних та сердитих. І ніхто з тих новоявлених експертів навіть не поцікавився тим, що норми військового обліку для жінок в Україні існували ще з часів Радянського Союзу. Що 1994 року була видана секретна постанова Кабміну, що передбачала близько 40 професій, представниці яких підлягали обліку. І навіть 2008 року, коли вона була розсекречена, не виникло ніякого інформаційного вибуху.
І лише перед новорічними святами заштормило так, що за прогнозами «найдалекозаглядніших пророків» одразу ж 1 січня з центрів комплектації (таку назву тепер мають колишні військкомати), мали потягнутися на полігони і стрільбища нескінченні колони вагітних жінок і матерів з дрібними дітьми на руках і на плечах… От тільки не потягнулися, бо «постановка на облік» і «мобілізація», як кажуть в Одесі, – дві великі різниці. А високі й не дуже чиновники Міністерства оборони, мабуть, трохи із запізненням взялися пояснювати, що призивати жінок до війська без їхньої згоди ніхто в мирний час наміру не має…
Та у тих, хто замість творення чергового ажіотажу, все-таки переглянув Перелік, виникли запитання без відповідей. Бо, до прикладу, як прислужаться війську у воєнний час археологині, музеєзнавиці, архіваріуси, літературознавиці й мистецтвознавиці – додуматися можуть лише особи з дуж-ж-же багатою творчою уявою…