Путінська росія літала-носилася зі своїми величчю і силою, як баба-яга зі ступою на мітлі. Та після повномасштабного вторгнення немитої орди в Україну виявилося, що її армія — колос на глиняних ногах, а ніяка не друга в світі за своєю міццю. Наші безстрашні воїни з допомогою сучасної зарубіжної зброї та кращих зразків вітчизняної б’ють її на всіх фронтах, аж гай шумить. Б’ють на суші, на морі і в повітрі. Скаженіє, лютує новоявлений фюрер від невдач, від ганьби, від провалу бліцкригу. Звільняє або садить під домашній арешт своїх бездарних генералів. Від цього у його відданого посіпаки, себто міністра оборони шойгу, кажуть, інфаркт стався.
Успіхи Української армії окрилюють і нас, і світ. Але будьмо реалістами — ворог має ще багато сил і засобів, щоб далі вести кровопролитну війну, стирати з лиця землі українські міста й села, чинити геноцид, вбиваючи мирне населення. Розвідка повідомляє, що путін стягає до наших кордонів нові війська з різних куточків росії, проводить приховану мобілізацію. Він пригрозив західним лідерам, що може використати ядерну зброю, якщо ті продовжуватимуть надавати допомогу Україні сучасною високоточною зброєю. Ті сполошилися не на жарт.
Днями, через місяць після початку повномасшабної агресії росіян у Брюсселі одночасно відбулися три саміти — великої сімки провідних держав, НАТО і Євросоюзу. Не скажемо, що вони прийняли щось радикальне, дуже обнадійливе. Літаків нам поки не дадуть і не закриють небо над Україною, бо бояться погроз російського диктатора, який може розв’язати третю світову війну. Та все ж дадуть високоефективні протиповітряні, протитанкові та протикорабельні засоби, безпілотники. І, забігаючи наперед, скажемо, що вони вже надходять, бо хвалені сучасні літаки противника рясно падають з неба, а танки горять, як сірники.
Та повернімося до результатів саміту. На заключній пресконференції після їх проведення президент США Джо Байден, справжній друг України, запевнив, що підтримка нашої держави ще більше посилиться. Світові лідери засудили росію за повномасштабне вторгнення в Україну, за напади на жителів і цивільну інфраструктуру. Вони наголошують, що блокада окупантами Маріуполя та деяких інших міст, а також відмова відкривати гуманітарні кордони неприпустимі. Агресора застерегли від використання хімічної, біологічної та ядерної зброї. Важливо і те, що вони закликали покровителя рашистів — Китай — підтримувати міжнародний порядок і утримуватися від будь-якої підтримки військових дій росії.
Зашморг на шиї агресора затягується і через економічні санкції, до яких постійно додаються нові. Курс рубля покотився, як снігова куля з горба. Через припинення комплектуючих з-за кордону ворог не може випускати в достатній кількості ракет і танків. Якщо блокування російської економіки, банків триватиме, агресора поставлять на коліна. А якщо він впиратиметься далі, «велікая рассєя» може розпастися.
Та зараз головне — припинити війну, яка, за різними оцінками, завдала нашій державі від п’ятисот мільярдів до трильйона доларів. Переговори з рашистами, які почалися в лукашенківській білорусі й продовжилися в Туреччині, йшли важко. І далі йдуть важко на дипломатичному фронті. Але на тлі перемог нашої армії, ворог потроху тверезіє й скорочує список вимог, хоча від територіальних претензій не відступає. Президент Володимир Зеленський запевнив співітчизників, що ніхто не здаватиме національних інтересів.
Війна війною, а сіяти хліб треба. В Україні в одинадцяти областях розпочалася посівна. А проходитиме вона, як запевнили в Мінагрополітики, на всій території, де не ведуться активні бойові дії. Дбаючи в першу чергу про продовольчу безпеку українців, урядовці внесли корективи. Так, відбудеться зсув з експортоорієнтованих культур соняшника й кукурудзи на культури для внутрішнього споживання — ячмінь, горох, овес. Переживати нам нема чого: торік восени посіяно в державі 7,7 мільйона гектарів озимих — навіть більше, ніж позаторік, маємо дворічний запас зернових і п’ятирічний — олії. А от 100 мільйонів жителів країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, які імпортують нашу агропродукцію, можуть постраждати, бо цьогорічні площі посівів можуть зменшитися в Україні на 30 відсотків через війну.
Коли вона, нищівна, кровопролитна завершиться? Коли небо стане мирним, голубим над нашою державою? Молимося і сподіваємося, що скоро!
Gismeteo 
