Нещодавно зателефонував мені ввічливий молодий чоловік і, назвавшись працівником банку, сказав, що з моєї банківської картки хтось намагається поцупити гроші. Для того, щоб її заблокувати, потрібно, аби я назвала ПІН-код. А щоб у мене не виникло й тіні сумніву, підключив до розмови нібито старшого менеджера банку (теж дуже ввічливого), котрий, у свою чергу, назвав не лише мої персональні дані, а й суму останньої платіжної операції. Ошелешена почутим, я вже готова була назвати буквально все, але зупинила випадковість. Коли ж терміново звернулася до центрального офісу банку, то з’ясувалося, що ніхто з їхніх працівників мені не телефонував. На моє прохання картку одразу ж заблокували.
На жаль, подібних історій безліч і не всі вони закінчуються щасливо. Як повідомив оперуповноважений відділу боротьби з кіберзлочинністю управління УМВС України в Хмельницькій області Артур Дереновський, шахрайство з банківськими картками набирає обертів. Лишень з початку року надійшло близько шести сотень звернень ошуканих подолян.
Найчастіше злочинці користуються необізнаністю громадян. І першим засобом для наживи є купівля-продаж через мережу Інтернет. До прикладу, ви продаєте диван. Вам телефонує потенційний покупець і пропонує перекинути кошти на ваш рахунок, мовляв так простіше, і просить назвати номер карти. Після того, як ви це зробили, через якийсь час вам зателефонують ніби-то із банку (номер телефону найчастіше схожий з номерами відомих банків) і скажуть, що на ваш рахунок мають надійти гроші, але карта з якоїсь причини заблокована і потрібно сказати CVV-код (розміщений під магнітною стрічкою — авт.) та термін дії карти. І все... Через кілька хвилин ваш віртуальний гаманець порожній.
Відстежувати шлях подібного кіберзлочину важко, оскільки викрадені гроші кільканадцять разів перекидаються з одного рахунку на інший через різні платіжні системи (у т. ч. міжнародні). За словами правоохоронців, найпопулярнішими платіжними системами в Україні, якими користуються шахраї, є «Portmone.com», «Platon» та «EasyPay».
Наведу приклад ще одного виду кіберзлочину. Телефонує невідомий, називається співробітником банку і пропонує (є різні варіанти): нові банківські послуги, котрі убезпечать вас від шахрайства; оновити персональні дані, інакше, у зв’язку з війною на Сході, карту заблокують; отримати кредит без застави або ще щось. Не замислюючись, люди надають конфіденційні дані карти, а затим їм надходить SMS-повідомлення, що з неї знято все до останньої копійки.
Іноді в махінаціях з банківськими картами бере участь і рідня. До прикладу, одна підприємлива подолянка вимагала (і отримувала!) стовідсоткову передоплату за крам на карту своєї родички. За короткий термін шахрайка поживилася на сотні тисяч гривень, а довірлива пані, котра віддала свою карту і сказала ПІН-код, потрапила під удар розлючених і ошуканих покупців.
Ще один вид злочину — шпигунство. До прикладу, у супермаркеті чи аптеці касирка таємно може протягнути вашу карту не лише через PОS-термінал, а й скімер — пристрій для зчитування даних з карти (до речі, минулоріч цей вид шахрайства користувався особливою популярністю у нашій області — авт.).
Щодо мого випадку, то навіть надавши правоохоронцям номер, з якого телефонували зловмисники, відшукати їх буде нелегко, оскільки sim-картка слугує для одного-двох дзвінків, а далі її просто знищують і користуються іншою. У нашій державі не врегульоване питання купівлі sim-карт з обов’язковою реєстрацією паспортних даних. А враховуючи бойові дії і те, що чимало шахраїв засіло на окупованих територіях, розслідування пов’язане з неабиякими складнощами.
Що ж робити, аби не стати жертвою кардерів (так називають людей, котрі займаються аферами з картками — авт.)? Нікому не розкривати інформацію щодо своїх платіжних та кредитних карток: справжні співробітники банку не мають права зв’язуватися з клієнтом по телефону для уточнення особистих даних. Не вірте, що база даних банку «полетіла» — це нереально, у всіх фінустановах працюють системи захисту. ПІН-код вивчіть напам’ять, а не дряпайте його на зворотному боці картки. Не носіть у гаманці пін-конверт. Підключіть sms-банкінг і тоді про будь-які операції з вашим рахунком надійде повідомлення. Зберігайте карту у недоступному для сторонніх (в тому числі і родичів) місці. Користуючись банкоматом, перевірте чи немає зайвих предметів або накладок, прикривайте клавіатуру рукою, набираючи ПІН-код, а коли закінчили — проведіть долонею по клавіатурі.
Якщо гроші вкрали, телефонуйте на «гарячу лінію» банку, блокуйте карту і пишіть заяву у міліцію. На жаль, втративши невелику суму, люди лінуються звертатися до правоохоронців, чим і користуються шахраї.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо про ще один вид шахрайства (хоча їх, звичайно, безліч). Отвір банкомата для видачі грошей затуляють дуже схожою за кольором планкою, приклеюючи її двобічним скочем. Як розповіла киянка Ніка Прохорчук: «Набираю ПІН-код. Чую, автомат відраховує гроші, а на видачі купюр нема. Починаю телефонувати до банку, але, пригледівшись, бачу, що віконце якесь дивне. Дістаю пластикову карту і розколупую отвір. Схема проста: людина не отримує гроші, дзвонить у банк. Їй рекомендують підійти у відділення. Коли вона відходить, злочинці біжать і забирають гроші».
Gismeteo 
