Чоловік, брат, батько, донька чи син – мобілізовані. Уся родина хвилюється за якісне спорядження та місце майбутньої служби. Утім, за емоціями дуже важливо не загубити дійсно суттєве – деталі, які допоможуть у разі втрати зв’язку з близькою людиною. На жаль, саме з браком інформації від рідних пошуківці найчастіше стикаються в історіях про безвісти зниклих.
- Родина повинна знати, куди саме мобілізували.
Це значить вам слід мати під рукою умовне найменування частини (припустимо, А0000), а за можливості, то і дійсне найменування (наприклад, 120-та бригада… ). Будьте готові, що останнє не завжди розголошують, тому номер частини – це ваша базова інформація. В ідеалі: відділення-взвод-рота (батальйон-бригада).
- Важливо зберігати видані при мобілізації документи.
Наприклад, довідку про проходження служби. У ній буде вказано, що особа зарахована до складу певної частини і проходить службу з конкретного часу. Якщо немає можливості віддати сім’ї усі отримані документи на зберігання, достатньо буде фотографій на смартфоні у рідних. Тримати папери у польових умовах насправді незручно – завжди є велика вірогідність втратити.
- У рідних мають бути номери телефонів на екстрені випадки.
Очевидно, що номер керівника військової частини усім охочим не повідомляють. Тож вам варто тримати у полі зору когось, хто часто знаходиться поруч з вашим рідним захисником чи захисницею. Домовтеся одразу, якою є «допустима пауза» у дзвінках, і в яких випадках можна бити на сполох. Наприклад, після 5-7 днів повної інформаційної тиші. В ідеалі: залиште рідним контакти командира батальйону чи роти ( взводу) та двох побратимів. Також не завадить дізнатись номер гарячої лінії військової частини, чергового або стройової.
- Важливо не розголошувати інформацію за межами родини.
Відомості про місце і деталі служби потрібно зберігати «всередині родини». Необережний розголос між сусідами, колегами, знайомими здатен реально нашкодити. Коли військовий/ва в особистій справі вказує контактну особу (дружину, чоловіка, маму, батька), то підсвідомо обирає людину, в якої буде найбільше точної інформації. І ця людина уже бере на себе відповідальність за конфіденційність. Як би ви не пишались бойовими заслугами члена сім’ї, не розповідайте іншим про його військову спеціальність та місце знаходження.
- У випадку відрядження слід повідомити про це рідних.
Переміщення з одного місця служби до іншого супроводжується наказом (звідси вибув, туди прибув). Важливо, щоб сам мобілізований про це знав і повідомив рідних. Таке нерідко трапляється з представниками ТРО, яких зі служби у тилу відправляють ближче до лінії фронту. Тож контактна особа повинна знати, куди саме відправили мобілізованого.
І наостанок. Занотуйте собі коротку методичку з тими даними, які точно маєте повідомити правоохоронним органам у разі зникнення зв’язку з мобілізованим (і нехай ця методичка вам ніколи не знадобиться):
- ПІБ
- Дата народження мобілізованого/ої
- Копія його/її паспорта
- Контактні дані постійної дислокації військової частини
- Контактні дані військкомату, з якого мобілізували
- Ідентифікаційний номер, номер військового квитка або тимчасового військового квитка чи жетону
- ПІБ та контакти кількох побратимів
- ПІБ та контакти безпосереднього командира
- Номер телефона гарячої лінії у військовій частині, бригаді, угрупуванні.
Gismeteo 
