Зателефонував днями знайомий колега з Києва й попросив уточнити, чи зможе в серпні прийняти на відпочинок його сім’ю Людмила Сіркізюк, власниця садиби сільського зеленого туризму «Веселка», що у селі Сокіл?


— Ти знаєш, настільки минулого літа сподобалося моїм хлопцям відпочивати у вас на Кам’янеччині, — вів далі мову знайомий, — що не можуть дочекатися, коли знову будуть плавати в Дністрі, засмагати на його піщаному березі, разом зі мною рибалити. А які приємні враження залишилися в дітей від неповторних подільських краєвидів, екскурсій у Стару фортецю, Хотин, відвідин «Сонячної долини», катання на конях у Гаврилівцях на «Тетяниному хуторі»! Я вже не кажу про смачні обіди, приготовлені тіткою Людою, парне молоко, яким вона щедро пригощала синів щоранку...
— Хоч торік і багатенько було в мене приїжджих з різних міст, а ваших протеже запам’ятала — чемні такі, інтелігентні, за два тижні їхнього відпочинку ми гарно подружилися, потім Юрій про мене навіть статтю в газеті написав, так що я завжди рада їх знову бачити у «Веселці», — відповіла на мій телефонний дзвінок Людмила Василівна.
Відтак пані Людмила розповіла, що до нинішнього літнього сезону спеціально відгодувала два кабанчики, виростила кілька десятків курей, вділила більше городу під овочеві культури, гріх скаржитися і на продуктивність Зозульки, так що буде вдосталь молока, домашньої сметани, сиру. Як кажуть, все своє, все натуральне, прямо з грядки до столу. До того ж, при необхідності виділяють своїм відпочивальникам човна, риболовні снасті. Та й ціни за проживання і харчування залишаються цілком доступними.
Напрочуд мальовнича природа, м’який клімат, унікальні ландшафти, глибокі води величного Дністра, інша матеріальна та духовна культура Кам’янеччини, які є своєрідними візитівками Поділля, здавна вабили до себе не лише краєзнавців і науковців, а й тисячі туристів.
Безумовно, важливою складовою туристичного потенціалу району є історико-культурна спадщина, яка нараховує 121 пам’ятку історії, 26 — археології, з них 3 національного значення, 35 об’єктів археології, 8 пам’яток архітектури та 57 об’єктів архітектури.
Не можуть не приваблювати гостей краю Подільські Товтри — залишки узбережних рифів, витягнених паралельно до давньої берегової лінії, яким, за твердженням науковців, аналогів у світі немає, ландшафтний заказник «Совий яр», площею понад 800 гектарів, Дністровський каньйон — найбільший в Україні і один з найбільших в Європі. Його довжина 250 кілометрів. Геологи називають цей витвір природи ілюстрованим підручником геології.
На території району розташований Китайгородський розріз — один з найповніших в світі розрізів відкладень силуру і девону, міжнародний геологічний еталон відшаровувань третього і четвертого періодів палеозойської ери. Привертає увагу туристів і державний заказник «Кармалюкова гора», розташований в 13 кілометрах від Кам’янця-Подільського, біля сіл Привороття та Слобідка-Гуменецька, Бакотський скельний монастир тощо.
І, як мовиться, гріх було б не скористатися таким багатим потенціалом у плані розвитку туристичної сфери, сільського зеленого туризму. Тож за останні 10-15 років на території району з’явилися готельно-туристичний комплекс «Ксенія» у с. Врублівці, готельний комплекс «Дністровська рив’єра» в с. Велика Слобідка, понад десятки садиб сільського зеленого туризму. Зокрема, великою популярністю як у вітчизняних, так і зарубіжних туристів користуються вже згадана «Веселка» в Соколі, у цьому ж селі «Калина», «Пілігрім» у Суржинцях, «Солов’їний гай» у Межигорі, «Хмільна застава» у Руді, «Сонячна долина» в Старій Ушиці, «Атлантида» в Кізі-Кудринецькому, «Тетянин хутір» у Гаврилівцях та інші.
У багатьох із них мені довелося побувати, поспілкуватися з їхніми господарями. Хотілося б відзначити, що до цьогорічного сезону організатори літнього відпочинку Кам’янеччини підійшли у всеозброєнні, запровадили багато цікавих нових заходів і додаткових послуг. Скажімо, в «Солов’їному гаї», де так полюбляють зупинятися, окрім мешканців Хмельницького, німці та поляки, власник садиби Артур Голінко в досить оригінальний спосіб не лише оформив своє обійстя, а й поруч віднайшов і реставрував старі панські купальні з джерельною водою, пропонує відпочивальникам цікаві поїздки на відремонтованому та відреставрованому БТРі, подорожі до Дністра, де на його крутосхилах у цьому році він справив новосілля ще в одній ошатній садибі в Слобідці-Малиновецькій. А ще Артур Володимирович обов’язково пропонує постояльцям чаї з лікувальних трав, які ростуть на Медоборах, страви подільської національної кухні, натуральний мед. Наситили новою програмою відпочинок і в «Хмільній заставі». Її власники подружжя Олексій і Олена Соломки завжди дослухаються до запитів своїх клієнтів, намагаються якомога повніше задовольнити їх потреби та уподобання.
Разом з тим, хазяї більшості готельно-туристичних комплексів, у тому числі й міста над Смотричем, садиб сільського зеленого туризму ремствують, що в цьому році значно зменшилася кількість людей, які хотіли б провести свою відпустку чи оздоровити дітей на Кам’янеччині. Безумовно, причини насамперед криються в нинішній суспільно-політичній ситуації в країні, подорожчанні тарифів на проїзд в усіх видах транспорту, цін на продукти та різні види послуг. Все це змушує людей відмовлятися від чорноморських чи заморських оздоровниць, взагалі скоротити свої витрати на дорогий відпочинок і далекі поїздки. Здавалося б, чому тоді наш регіон з усіма його принадами не може стати альтернативою тому ж Криму, Одесі чи Херсонщині, де теж не зовсім спокійно? Либонь, багатьом не до такого відпочинку, а, можливо, хтось уподобав інші, привабливіші місця, доступніші за ціною і з більш розвинутою туристичною інфраструктурою. Адже не є секретом, що Кам’янець-Подільський район, у порівнянні з іншими регіонами країни, не може спромогтися стати повноцінним учасником на державній туристичній арені. Хоча певні спроби для цього робилися. Але…
Переді мною Програма розвитку туризму у Кам’янець-Подільському районі на 2012-2014 роки.
Реалізація передбачених Програмою заходів дозволила б створити сучасну туристичну інфраструктуру Кам’янеччини, збільшити частку в’їзного туризму, що мало вплинути на розвиток таких видів економічної діяльності, як транспорт, готелі та ресторани, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво, зв’язок, страхування, фінансове посередництво, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту, пожвавити місцеву економіку, створити додаткові постійні та сезонні робочі місця, стимулювати розвиток народних ремесел та культурної спадщини.
На виконання Програми планувалося витратити 317000 гривень, з них 300000 — з районного бюджету, 17 тисяч — з інших джерел.
З часу прийняття Програми минуло близько двох років. Нещодавно народні обранці Кам’янеччини на своїй сесії розглянули хід її виконання. В ухваленому з цього питання рішенні говориться, що на її реалізацію було виділено 7400 гривень на виготовлення путівника «Наш край», 2600 гривень — рекламні флаєри «Кам’янеччина туристична» до відкриття туристичного сезону 2012 року, 500 гривень — на презентаційний стенд на зимову тематику «Кам’янеччина туристична». Це з місцевого бюджету. За 500 гривень інвесторів виготовлено ще один презентаційний стенд та встановлено в селі Гуменці інформаційний показчик до Кармалюкової гори.
На думку фахівців, найбільш негативно впливає на збільшення потоку туристів в район недостатній розвиток туристичної інфраструктури, включаючи питання реконструкції та будівництва закладів розміщення туристів, ремонту автошляхів, особливо за основними туристичними маршрутами. Дороги, як під’їзні, так і в більшості населених пунктів у досить жахливому стані. Бажає бути кращим вуличне освітлення у вечірній час, а в багатьох селах воно взагалі відсутнє. Давно в районі потребують відбудови та реставрації десятки пам’яток історії та архітектури. М’яко кажучи, не завжди залишаються задоволені гості краю якістю обслуговування громадським транспортом. Відлякують туристів наша екологія, захаращеність місць масового відпочинку, узбіч, річок, у тому числі й Дністра, сміттям. Без сумніву, туризм в районі значно б поліпшився, якби відділ інфраструктури та туризму райдержадміністрації тісніше співпрацював із аналогічним відділом міської ради, який має чимало гарних напрацювань у плані розвитку туристичної галузі та міжнародних зв’язків, іншими регіонами країни. А головне, аби про розвиток туристичної сфери в регіонах належно дбали як місцева, так і центральна влада.
Насамкінець, наведу два факти, взяті з двох документів: Програми розвитку туризму у Кам’янець-Подільському районі на 2012 — 2014 роки та нещодавнього рішення сесії районної ради, яка розглянула хід реалізації цієї програми. Так ось, у першому з них зазначається, що в 2012 році в районі функціонує 57 садиб сільського зеленого туризму, в іншому документі, що наразі на Кам’янеччині є 27 … таких об’єктів. Виходить, що три десятки з них за неповних два роки щезли? А мало б бути навпаки…