Курси валют

Кожні сорок секунд у світі одна людина вчиняє самогубство.

І хоч життя не перев’язане стрічкою з бантом, та все одно це подарунок.
Регіна Бретт.
Ці слова належать жінці, надзвичайно талановитій французькій журналістці, яка в певний період свого життя стикнулася з великими труднощами – важкою хворобою, але вона навіть і подумати не могла, що не варто боротися за життя. Ці випробування й підштовхнули її написати книгу, щоб нагадати всім, що тільки ЖИТТЯ МАЄ СЕНС… 

СПОГАДИ ЗМІНИЛИ СВІТОГЛЯД
Я пам’ятаю цю історію до дрібниць, почувши її багато років тому, зрозуміла головне – коли людина вирішує звести рахунки з життям, вона й автоматично розбиває вщент і життя своїх близьких. Не можна так чинити з рідними, це надто жорстоко… Бо згорьована мати після втрати сина ще майже сорок років просиділа біля його фотографії, яка висіла на стіні в кімнаті старенької глиняної хатини й, вмиваючись сльозами, весь час його питала: «Скажи, чому ти це зробив? Що ж тебе, синочку так боліло, що ти не зміг більше терпіти?» Я бачила цю бабусю один раз, та не забуду ніколи…
Її син був військовим моряком (з етичних міркувань не називатиму імен і прізвищ), красивим і статечним чоловіком, на якого звертали увагу перші красуні в селі. Серйозний, стриманий і порядний – так про нього говорили всі, хто його знав. Між виходами в море він завжди приїздив додому, до матері й сестри, привозив їм гостинці з поїздок – дефіцитні тканини для пошиття одягу, продукти. Та одного разу, повернувшись із чергового рейсу, який, в основному, тривав по три місяці, зустрів її. Вона була приголомшливо вродлива, струнка, з довгим волоссям, густими віями й блакитними, як його море, очима. Він просто потонув у них. Однак саме вони й стали його згубою. Про це він напише в щоденнику, де поділиться своїм болем...
Старий зошит із записами про своє життя рідні знайшли в погребі, з нього вони й дізналися про всі його переживання. Вони змогли відчути те, що відчував він за мить до вічності, за крок у зашморг…
Він посеред ночі підходив до ліжка матері, та, постоявши якусь мить, повертався в свою кімнату. На її запитання, чому не спить, просто мовчав. А на світанку пішов у сад, з якого більше не повернувся. Доярки прибігли до матері зі страшною звісткою…
МОТОРОШНА СВІТОВА СТАТИСТИКА
І справді дані, які маємо сьогодні, – шокуючі й страшні: загалом за рік у світі майже мільйон людей обирають суїцид як спосіб завершення свого земного шляху. Вдумайтеся – мільйон! Причому ці цифри статистичних даних є офіційними, проте, за неофіційними, вони вищі. Крім того, сюди не врахували спроб вчинити самогубство, а тут ще страшніше: на одне самогубство припадає 20 спроб звести рахунки з життям.
Загалом статистика ведеться на сто тисяч населення, тобто яка кількість суїцидів припадає на цю цифру. Розрізняють три рівні за кількістю самогубств: високий (понад 20 випадків на 100 тисяч населення), середній (від 10 до 20 випадків) та низький (до 10 відповідно). Серед країн з високим рівнем суїцидів виділяють: Корею, Литву, Латвію, Словенію, Казахстан, Індію, Танзанію, Непал, де понад 20 випадків на 100 тисяч чоловік, а от у Гаяні – більше 44 суїцидів – це найбільший показник у світі. Країни з середнім рівнем – це Туркменія, Росія, Угорщина, Японія, Білорусь, Польща, Фінляндія, Франція, США, Канада та Україна, а от низький рівень самогубств у Німеччині, Швейцарії, Великій Британії, Ізраїлі, Італії, Греції, Грузії тощо. До прикладу, в Єгипті, на Гаїті та Ямайці суїцидів практично немає.
Світові дані свідчать про те, що чоловіки здійснюють самогубства частіше, ніж жінки. Виняток становить лише Китай, Бангладеш, Марокко, М’янма та Лесотто, де жінки частіше скоюють суїцид. А в Західних країнах чоловіки вкорочують собі віку майже в чотири рази частіше, ніж жінки. Варто й зауважити, що майже двадцять мільйонів людей кожного року роблять невдалі спроби суїциду, а це, в свою чергу, тягне за собою важкі психологічні наслідки і для самої людини, яка на це зважилася, і, щонайменше, для шести людей з її найближчого оточення. Найчастіше самогубці обирали три найпоширеніші способи покінчити з життям – повішання, отруєння та вогнепальна зброя. Результат досліджень у 56 країнах показав, що саме через повішання гинули люди у більшості держав: 53% суїцидів серед чоловіків та 39% – серед жінок.
УКРАЇНА НЕ ВІДСТАЄ
За даними, вже цього року за період шести місяців в Україні 3076 чоловік скоїли самогубства. І це вдвічі більше, ніж загибель у ДТП та в 4,5 раза – ніж від убивств.
Загальна статистика – шокуюча – майже дев’ять тисяч осіб кожного року здійснюють суїциди. Багато експертів і спеціалістів прогнозують до кінця цього року підвищення цих показників через кризу, пов’язану зі світовою пандемією і, зокрема, через її наслідки – соціальні, економічні та психологічні.
Отож із 2000 року в Україні знижувалася тенденція до скоєння самогубств з 30 випадків на 100 тисяч чоловік – до 18 на аналогічну кількість населення в минулому році.
Щодо дитячих самогубств, то їх загальна кількість становить два відсотки від усіх суїцидів. Для порівняння це в чотири рази менше, ніж, приміром, у США.
Проте в Україні рівень чоловічих самогубств у сім разів вищий за жіночий.
Якщо, до прикладу, брати статистичні дані лише серед чоловічих суїцидів, то Україна ввійде до десятки країн-лідерів за такою тенденцією серед них.
У 2018 році із 6279 самогубств – 5172 скоїли чоловіки. Для порівняння: в тому ж році в ДТП загинули 3936 людей, померли через отруєння алкоголем – 3089 осіб і 1638 громадян убито.
Жахлива тенденція зі збільшення кількості самогубств у нашій країні простежувалась у 2016 році. Так, за рік покінчили з життям 9542 людини. За підрахунками, приблизно 27 осіб у день скоювали суїцид, тобто в середньому майже кожну годину в Україні хтось накладав на себе руки.
МАСОВІ ВИПАДКИ В ІСТОРІЇ
Відомі випадки масового вчинення самогубств у різних країнах світу, через досить різні мотиви. Проте факт психологічного тиску й впливу в них, за висновками спеціалістів, підтверджувався.
Так, понад десять тисяч жителів Японії вчинили суїциди в останні дні Битви Сайпан у 1944 році, багато з них зістрибнули зі Скелі самогубців та Скелі Банзай.
В історії згадується масове самогубство, яке ще називають культовим, – «Джонстаун». У 1978 році 918 членів американського культу «Храм народів», лідером якого був Джим Джонс, покінчили з життям, випивши виноградний ароматизований напій, насичений ціаніном.
Крім того, у 1982 році десять учасників страйку із голодуванням, який проходив у Великій Британії, померли. Ініціатором його проведення був Боббі Сендс. До речі, слідчий у цій справі зареєстрував причину смерті страйкарів як «добровільна голодна смерть», а не самогубство. Та згодом у документі про смерть запис змінили на «голодну смерть» після протесту рідних загиблих страйкарів.
ГРУПИ РИЗИКУ Й ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ
На сьогодні до двох основних груп, найбільш схильних до суїцидів, належать чоловіки та підлітки.
Існує таке поняття як «суїцидальна поведінка» – це самогубство або його спроба, спрямована на виведення особистості з кризової ситуації, усвідомлене перебування в якій для неї є нестерпним і з якої вона не бачить іншого виходу.
Загалом суїциди виділяють у три основні групи: істинні, демонстративні й приховані.
Істинний суїцид характеризується саме бажанням померти, він не має спонтанних проявів, але й часом буває несподіваним. Такому виду суїциду завжди передують депресивний стан, пригнічений настрій і думки про позбавлення життя. Крім того, людина часто розмірковує про сенс життя. У більшості випадків така спроба самогубства закінчується смертю.
До прикладу, демонстративний суїцид взагалі може бути не пов’язаний із бажанням померти, а є способом привернути увагу до своєї проблеми. Іноді люди навіть шантажують інших намірами покінчити життя самогубством. Однак через певний збіг обставин і випадковостей навіть демонстративний суїцид може закінчитися трагічно.
А от прихований суїцид (непряме самогубство) – це вид суїцидальної поведінки, коли людина не ставить за мету смерть, і вона має неусвідомлений характер. У більшості випадків така поведінка націлена на ризик, «на гру зі смертю». Сюди відносять екстремальні види спорту, ризиковану їзду та інші.
Виділяють основні ознаки наближення суїциду: прихований гнів – людина видає його за інші почуття, але, разом з тим, поведінка та, зокрема, розмови видають її у фразах: «стан справ не поліпшується; важко; мені ніхто не допоможе; ви ще пошкодуєте...» людина охоплена почуттям безпорадності; депресивний стан; песимістично ставиться до майбутнього; активно завершує важливі справи: роздає цінні речі, пише заповіт; починає більше вживати алкоголь; спить занадто мало або дуже багато тощо.
І смерть, на думку людини, здається єдиним виходом із полону страждань.
Однак сьогодні збільшується кількість суїцидів не лише серед дорослих, а й серед дітей, а особливо підлітків. Так, серед основних причин, саме дитячих суїцидів, виділяють несприятливі ситуації в сім’ях (домагання, побої). Нерідко такі трагедії стаються в сім’ях батьків-алкоголіків. Психологічним сенсом дитячого самогубства стає певний заклик, протест чи помста.
Крім того, стрімко зростає кількість і підліткових суїцидів. Так, за даними західноєвропейської статистики, юнаки в чотири рази частіше скоюють самогубство, ніж дівчатка. І до 14 років збільшується кількість саме завершених суїцидів, адже в цьому віці підлітки вже здатні чітко сплановувати й продумувати свої дії. Причому частота повторів після невдалих спроб здійснення самогубства вкрай висока – 50%. Основною проблемою й причиною є розбіжність ставлень до своїх відносин у домінуючих сферах із реальними проявами. Розпізнати ці розбіжності можна за неадекватною реакцією підлітка на невдачі в значущих для нього сферах життя.
Батькам варто звернути увагу на такі ознаки в поведінці підлітка: психічні розлади (істерики); перепади настрою; проблеми в спілкуванні з близькими, друзями; проблеми в школі; занижена самооцінка; ізольованість від оточуючих; стурбованість; дивні розмови про багатих і бідних, зло й добро і т. д.; апатія; проблеми в сім’ї; проблеми з вживанням алкоголю і наркотиків.
Важливо, що період від виникнення суїцидальних думок до спроб їх реалізації називається пресуїцидом. І його тривалість може визначатися хвилинами чи навіть місяцями.
ЯК ДОПОМОГТИ
Насамперед треба вибудувати здоровий клімат у сім’ї, адекватне спілкування без принижень, образ і докорів. Однак якщо помічаєте зміни в поведінці близької людини, або якщо вона навіть мимоволі, побіжно, скаже про суїцид. Це тривожний сигнал, який не можна упускати. Тому в першу чергу наголошуйте людині, що вона вам потрібна, ви будете поряд з нею і готові підтримати в будь-яких життєвих проблемах. Не можна залишати людину саму, особливо вночі. Треба проговорювати з нею проблему суїцидів, що це не вихід. Якщо в такої людини є діти, то пояснити, що дитина може взяти це за приклад, і цього робити не можна. Якщо ситуація критична, негайно викликайте швидку.
Однак завжди вчинення самогубства – це вже остання крапля в певній історії, яка наповнена болем і стражданнями, відчуттями несправедливості й непотрібності… Людина, розчарувавшись у всьому, не бачить більше перспектив і варіантів розв’язання проблеми. В той час, як інші люди хапаються за соломинку, щоб вижити.
Варто навчитися бути терпимими до близьких, не починати розмов із засудження, а дати людині можливість поділитися своїм болем, тоді вона не закриватиметься, а знатиме, що вам можна розповісти все. Вмійте вислуховувати, проявляйте турботу й завжди кажіть: «Я чую тебе», «Ми разом усе вирішимо». Обговорюйте плани, мрії, проводьте більше часу разом, особливо з дітьми. Завжди цікавтеся їхніми справами й постійно нагадуйте, як сильно ви їх любите. Бо ці слова можуть в останній момент не дати зробити фатальний крок… Крок у зашморг.