Доброго дня. Сьогодні був у дома перший раз з початку війни і други раз за останній місяць. Я шокований. Панове ота вся сирена про ракетний обстріл то не просто так. Її подаємо ми.
По нашій команді її включають. Люди сидять під боком у ворога із увімкненою РЛС щоб вчасно виявити пуск ракети з літака або балістичної. За секунду передають цю інфу нам а за дві секунди ми даєм сигнал і вмикаються сирени. Ми очі обдерли об монітори бо віримо що наша робота комусь може врятувати життя. Вчора вечором ракета випущена з літака який був трохи вище житомира впала за черепашенцями. Пролетіла 300 км і не долетіла 30 до Вінниці. Ми збили крилату ракету за масложиром і кацапський СУ25 за калинівкою і це все летіло вам на голови і вмикалась сирена.....
Але вінничанам байдуже... вони не бояться... після сирени ніхто в місті і не думає ховатись. .. жесть блять. Гуляють з дітьми на вулиці, стоять на перехрестях і точать ляси... всім насрати на те що ми з шкури вилазимо щоб дати їм +10 хвилин фори щоб сховатись...
Ви що дійсно настільки вірите в свій фарт і режим бога що можите сміливо дивитись ракетній загрозі в обличчя? Так тривог було багато і нічого не прилітало, ми працюємо, але це не означає що наступна ракета пройде теж мимо, в ракет немає пам'яті і вони не знають що треба промазати і на цей раз також. Чуєте сигнал - ховайтесь. Не кваплячись, матюкаючись але ховайтесь. 33 промахи в минулому не гарантує 33 промахи в майбутньому.
Gismeteo 
