Потроху українці починають звикати до гучних звуків сирени, яка лунає в різний час доби та може тривати по кілька годин. Однак з часом чимала кількість громадян почала ігнорувати її, мовляв, все одно ж обстрілів чи ракетних ударів на своїй території не чути, не видно вибухів, тому можна й не поспішати до сховищ. Дехто нарікає на втому, бо через постійне психоемоційне навантаження просто немає сил бігти в укриття. Проте фраза «Станеться те, що має статися», яку частенько повторюють наші громадяни, вже, на жаль, стала фатальною для багатьох українців.

Як зазначають психологи, часто люди прагнуть уподібнюватися іншим, намагаються не виділятися, тож або йдуть за сусідами, які тікають у сховище, або ж навпаки — не ховаються, будучи солідарними з тими, хто цього не робить. Але ваша безпека та безпека дітей має бути в пріоритеті за будь-яких обставин, тому робіть все можливе, щоб врятуватися в разі загрози.
У нашій області ситуація зараз спокійна, проте це не означає, що сигнали повітряної тривоги треба ігнорувати. Цього робити категорично не можна.
Відомо багато прикладів, коли тривалі перебування в підвалах під час обстрілів та бомбардувань з боку рашистів рятували багатьом нашим громадянам життя. Люди геть виснажені виходили зі сховищ, які дали можливість їм вижити. Один чоловік після двотижневого перебування в підвальному укритті без світла та зв’язку, вийшовши на вулицю, не знав, який день тижня. Його знайшли та допомогли евакуюватися в безпечне місце волонтери.
Як розповів радник Офісу Президента Олексій Арестович, повітряна тривога не означає, що ракета летить точно у ваше місто чи область. Визначити її точну ціль — неможливо.
Тривогу оголошують просто за фактом зльоту ракети. Тож важливо не ігнорувати, а бути напоготові у безпечному місці.
До речі, оповіщення здійснює оперативний черговий цивільного захисту області, який чергує цілодобово. Оперативний черговий отримує інформацію з Києва. Та залежно від вказівок центру, сигнал тривоги може йти як на всю область, так і на окремий населений пункт районного значення (за колишніми розподілами районів). Тобто тривога може бути в Полтаві чи Миргороді, проте тихо в Гадячі.
В свою чергу інформація на локальний пункт надходить від оперативного чергового по головному центру Повітряних сил ЗСУ не пізніше, ніж за три хвилини. Після цього черговий вмикає сирену в режимі «негайно».
А далі ми маємо кілька хвилин, щоб сховатися від можливої загрози з боку російських окупантів. А вони, ми вже всі пересвідчились, непередбачувані, безжальні й дуже жорстокі.
Тож будьте обережні, не ігноруйте сигнали повітряної тривоги, від цього залежить в наше життя.