Щоразу проїжджаючи околицею міста Славути в бік Нетішина (бо маю там родичів), я й подумати не могла, що за металевими ворітьми меблевої фабрики може діятися щось подібне. Приватний підприємець у приміщенні механічної майстерні разом з активістами громадської організації «Майдан» (раніше вона мала назву «Край») займається ремонтом важкої військової техніки. Сім тягачів МТ-ЛБ, які вкрай важливі на передовій, уже відправлені у зону АТО.
Там, посеред руїн, розбитих від снарядів доріг, вони можуть перевозити як особовий склад, боєприпаси, так і тягти підбиті ворогом танки. Через свою мобільність МТ-ЛБ або, як їх ніжно називають волонтери, «танчики» можуть розвивати швидкість до 90 кілометрів за годину.
То, хто ж ремонтує техніку? Це підприємці, робітники, водії, які не можуть і не хочуть стояти осторонь тих проблем, які є зараз у країні.
— Наша команда складається з дванадцяти чоловік, — розповідає підприємець Анатолій Казіміров. — Я, наприклад, десь грошей «наколядую», В’ячеслав Соколовський, окрім того, що віддав нам свій цех, займається тут інженерною роботою, а Геннадій Таратуто разом з хлопцями ремонтує техніку. Кожен займається тим, що у нього краще виходить.
Чоловіки розповіли, що знають один одного давно. Ще за часів Майдану мали змогу перевірити свою дружбу, коли стояли один за одного, згуртовували навколо себе таких, як самі – вільних та рішучих людей.
— Ми одні з перших влаштували у столиці цілодобову польову кухню, встановили дві міні-електростанції, намети, — ділиться пережитим В’ячеслав Соколовський. — Завдяки туристично-спортивному клубу «Швендя», який ми також разом організували, вже знали, як поводитися в складних умовах.
Коли ж на сході країни розпочали бої з озброєними росіянами, сепаратистами, славутські активісти вирішили відремонтувати хоча б один тягач, який може знадобитися на передовій. На одній із баз зберігання військової техніки, які є на Хмельниччині, попросили дати на ремонт МТ-ЛБ, але, чомусь, отримали відмову. Добре, що в полковника у відставці Петра Павловича Скиби є хороші зв’язки. Тільки після його дзвінка куди потрібно волонтерам дали дозвіл взяти тягач. До речі, Петро Скиба пішов на війну добровольцем, а зараз ще й тренує хлопців на Яворівському полігоні.
Волонтери розповідають, що МТ-ЛБ був настільки поламаний, що, радше, згодився б на металобрухт. Але умілі руки Геннадія Таратута і його помічників зробили неможливе. Позначити свої «танчики» вирішили написом «Славута» та піксельним орнаментом — «вишиванкою» на задньому люці. Після відправки першого, чоловіки вирішили не зупинятися, і взяли ще один тягач, потім ще, і ще… Загалом, зі Славути громадська організація «Майдан» відправила на схід сім одиниць важкої військової техніки. Зокрема, для 11-го і 25-го батальйонів «Київська Русь», для 81-ї аеромобільної бригади та в Донецький аеропорт на порятунок кіборгів.
Відновлення військової техніки — річ потрібна, але й не дешева. За підрахунками Анатолія Казімірова, який в організації завідує фінансами, ремонт одного тягача обходиться тридцять тисяч гривень. «Кошти перераховують директори підприємств, небайдужі громадяни, підприємці. Усі, до кого зверталися, — каже Анатолій Казіміров, — радо йдуть назустріч. Підприємець, який займається паливною апаратурою, а це основна частина дизельного двигуна МТ-ЛБ, щоразу, як ми до нього зверталися, не взяв жодної копійки за роботу. Метал на запчастини нам також давали за «спасибі». Народний депутат Роман Мацола, зокрема, виділив кошти на ремонт одного тягача, то їх вистачило чи не на повний ремонт ще й наступного. Якби не громада, то наш ентузіазм залишився б на рівні збору продуктів і теплого одягу».
Відновлювачам техніки допомагають учні професійно-технічного ліцею. Майбутніх слюсарів і зварників залучили до роботи з металом. Допомагаючи дорослим, вони отримали ще й хороші практичні навички. Подбали і про самих бійців: кухарі спекли печиво та пиріжки, швеї – виготовляли маскувальні сітки і шили бафи, усі разом обклеїли малюнками тягач зсередини, написали слова молитов і побажання якнайшвидше повернутися живими, і з перемогою.
— От тільки влада нам чомусь не допомагає, — підсумовує В’ячеслав Соколовський. — Запчастини лежать на складах і припадають пилом, а хлопцям потрібно діставати їх самотужки. Ось це гнітить найбільше. Щоразу, щоб отримати якусь деталь чи допомогу, потрібен дзвінок «згори».
Долаючи всі труднощі, волонтери беруться за наступне завдання – ремонт двох «Камазів», які на передовій возитимуть особовий склад та боєприпаси. Ремонт одного автомобіля становить близько 20 тисяч гривень. Отож сподіваються на допомогу небайдужих.
Дружна команда добровільно робить добрі справи для армії. Оновлені бойові машини рятуватимуть життя на передовій.
Gismeteo 
