Про таких особистостей, як Василь Іванович Якубовський, говорять, що це людина з великої літери. А й справді, його природа наділила неабиякими чеснотами. Він якось по-якубовському навчився любити свою сім’ю та усю родину, по-справжньому й увесь вік патріотично любити свою Україну, а ще – безмежно і самовіддано бути залюбленим в оту літописну Болохівську землю, яку досліджував по сантиметру чи не увесь свій вік. У симбіозі із працелюбністю, наполегливістю та відданістю науці йому вдалося досягнути найвищих вершин в археологічній науці. Усе своє творче життя він йшов через терни, шукаючи скарби, правду та сенс буття, в усьому, до чого торкається, залишає неоціненний слід: у науці, у душах, на землі.
Життєпис Василя Івановича розпочався першого лютого 1940 року у селищі Мельниця-Подільська, що на Тернопільщині. Переживши голодні 46-47 роки, Василь здобув середню освіту в Мельнице-Подільській середній школі.
…Ще зі шкільної парти визріла мрія – бути археологом. Цьому Василь Іванович завдячує місцевому вчителю історії, вихованцю Коломийської української гімназії та Чернівецького університету Василю Петровичу Голику, який періодично обстежував із учнями археологічні об’єкти.
Студент Якубовський – учасник численних археологічних експедицій під керівництвом відомого археолога І. С. Винокура, досліджували поселення і могильники Черняхівської культури біля сіл Раковець-Чеснівський, Ружичанка, Бакота. В 1966-му – був учасником археологічної експедиції з досліджень решток середньовічних міст в Середній Азії поблизу міст Куляб і Пахкар (Таджикистан).
Нарешті, отримавши диплом вчителя історії, української мови та літератури на історико-філологічному факультеті Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, молодий спеціаліст із дружиною переїжджають до Хмельницького, де він обіймає посаду старшого наукового працівника і завідуючого відділу історії дорадянського часу обласного краєзнавчого музею.
З 1968-го він активно проводить обстеження об’єктів та пам’яток археології у Білогірському, Городоцькому, Деражнянському, Старосинявському, Хмельницькому та інших районах. Лише у період з 1968-1986 рр. він виявив та обстежив 32 пам’ятки археології (городища, поселення, кургани).
Саме завдяки ініціативі та безпосередній участі Василя Івановича активно проводиться робота із встановлення охоронних знаків на об’єктах та пам’ятках археології у північних та центральних районах Хмельницької області.
Знаменним виявився сезон 70-го, коли, окрім іншого, відкрито унікальний речовий скарб у кількості 206 предметів. Він продемонстрував комплекс срібних, позолочених і золотих прикрас ХІІ-ХІІІ століть, який належав феодальній родині із династії чернігівських Ольговичів, а деякі із них досі не мають аналогів в Україні.
На початку 1980-х, згідно з урядовим рішенням, скарб із Хмельницького передано до Києва, де тривалий час він прикрашав експозицію Державного музею історичних цінностей України.
У 1973-1984 та 1989 роках В. Якубовський провів стаціонарні розкопки на території Болохівського м. Городець, руїни якого знаходяться навпроти с. Теліжинці Старосинявського району Хмельницької області.
Вперше в українській історіографії досліджено майже 100 пам’яток ХІІ-ХІІІ ст. на території регіону, відомого під назвою Болохівська земля. Вчений аргументовано довів, що Болохівщина була заселена русинами, матеріальна і духовна культура яких розвивалася в історико-культурному руслі життя давньоруського народу, засудивши і відкинувши антинаукові версії щодо румунського походження болохівського населення.
У 1984 році В. І. Якубовський повернувся до Кам’янця-Подільського, працює старшим викладачем новоствореної кафедри історії України, згодом на посаді доцента, а 2005 року – професора кафедри історії України, де працюватиме аж до 2016 р.
Василь Іванович Якубовський – щирий громадський організатор охорони і збереження пам’яток археології на Кам’янеччині, керівник археологічної експедиції, силами якої досліджено руїни літописного міста Губин Старокостянтинівського району.
Нині науковий доробок знаного на Поділлі дослідника В. Якубовського складає дев’ять наукових і методичних книг, 122 наукові статті і публікації, 40 нарисів, у т. ч. дві індивідуальні монографії та посібник-практикум. У 2010 році видано підручник з курсу «Музеєзнавство», а також колективну монографію «Літописний Губин ХІІ-ХІІІ ст. Болохівська земля».
Василь Іванович Якубовський, кандидат історичних наук, доцент, відомий подільський дослідник, який не припиняє шукати старожитності та зберігати історико-культурну спадщину краю для нащадків. І ось, здавалося б, перепочинок, аж ні – напередодні ювілею науковець презентував свою чергову монографію «Болохівська земля ХІІ-ХІІІ ст. історія, матеріальна культура, економіка». Його багаторічний досвід науково-педагогічної діяльності у галузі археології є безцінним скарбом для теперішніх та майбутніх поколінь істориків, краєзнавців і археологів України. Многая та благії літа шанованому ювіляру. З роси та води, дорогий Василю Івановичу!
Gismeteo 
