Двоє дівчаток, семи та дев’яти років, і їхня на дев’ятому місяці вагітна тридцятиоднорічна мати більше місяця жили у власноруч змайстрованому наметі в прибережній зоні Південного Бугу, на перехресті Прибузької та Старокостянтинівського шосе в обласному центрі. Змайстрували піч, на якій готували, і навіть посадили цибулю. Умови, в чагарниках та очереті, зрозуміло, жахливі. Без води, елементарних засобів гігієни, повна антисанітарія. Біля імітованого житла гори одягу, посуд… З жахливих умов голодних брудних діток врятували працівники ювенальної превенції міського відділу поліції на чолі з начальником ювенальної превенції ГУНП в області Сергієм Цимбалюком.
Начальниця міського відділу ювенальної превенції Світлана Мельник відверто зізналася, що побачене шокувало (це видно і з фото, зроблених нею): «Жили всі в наметі. Одяг купами лежав на вулиці. Жінка там і їсти варила, і цибулю собі посадила. Малі — брудні та голодні». В поле зору правоохоронців, з’ясувалося, ця родина потрапила не вперше. Діти раніше жебракували і уже поміщалися в дитячі притулки. Мати бралася за голову, забирала їх, обіцяла, що все буде добре, втім, історія повторювалася. Старшого сина жінки Юрія три тижні тому оформили до центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Полонному «Щасливе дитинство»: він жебракував на залізничному вокзалі, матері тоді не знайшли. Жінка не місцева. Вона приїхала із села Берегове Ужгородського району Закарпатської області. Каже, що приїхала у Старокостянтинів, звідки її співмешканець, батько донечок і майбутньої дитини. Проте чоловік помер. Тому потрапила до Хмельницького, тут, мовляв, не знайшла роботу, тож опинилися у наметі. Жодних документів жінка не має, запевняє, що усе вдома, на Закарпатті. Проте є копії і свідоцтв про народження, і навіть паспорта матері у соціальних служб. Адже, за словами Ніни Магур, начальниці у справах дітей облдержадміністрації, минулого року Юрій дев’ять місяців уже перебував у нас у відповідному закладі, мати довела, що може його забрати, надавши усі документи, навіть акти обстеження житлових умов, бо ж у них є будинок.
…Дітей оглянули у міській дитячій лікарні, помили та відправили до «Щасливого дитинства», до старшого братика. Марії, так звати жінку, вкотре розповіли, що треба зробити, аби дітей їй повернули, хоча ці нескладні процедури жінці відомі. Вона ж забирала сина із дитячого будинку, хоч через місяць він від неї втік і знову потрапив туди ж. «На заходи, коли в мами забирають дітей, ми йдемо у крайніх випадках, — констатує Світлана Мельник. — Це саме такий. Можливо, у дитбудинку їм буде краще. Принаймні там вони будуть ситі та доглянуті».
У Хмельницькій міській лікарні, де дівчатка пробули добу, відібрали у тому числі біоматеріал для дослідження на коронавірус. Результати прийшли, коли діти вже були у Полонському дитячому будинку: у однієї з сестричок підтвердили недугу, що протікала безсимптомно, у молодшої тест виявився негативним. Дитина лікується в Хмельницькій інфекційній лікарні, розповідає Ніна Магур. Дитячий будинок на карантині. На ізоляції 9 працівників, які приймали дітей. У закладі 23 дитини від 4 до 17 років. І дітей, і працівників протестують ПЛР-методом на COVID-19. Наразі матір дівчаток, яка зникла, коли їх забрали до лікарні, знайшли і теж доставили в інфекційну лікарню.
Gismeteo 
