Немає потреби детально переповідати життєвий шлях Василя Івановича, адже не так давно у „Подільських вістях” публікувалися уривки з його біографічної повісті під назвою „Від правнука до прадіда”, де автор детально описав основні віхи свого життя. Зауважимо лише, що він лауреат літературних премій ім. С. Руданського, М. Годованця, С. Олійника, Н. Забіли, премії Я. Гальчевського “За подвижництво у державотворенні”, член Національної спілки письменників України і заслужений працівник культури. А ще автор кількох десятків книг та сотень публікацій у районній, обласній та всеукраїнській пресі. Василь Іванович і нині всупереч своєму досить таки поважному вікові продовжує творити, відгукуватися на проблеми сьогодення і поетичними творами, і прозовими, і гуморесками, і байками. Бо ж має він ще чимало і об’єктів, і суб’єктів як для поваги, так і зневаги. Та краще за нього самого про них ніхто не напише. Отож, вітаючи ювіляра із його високоліттям, бажаємо йому ще при доброму здоров’ї жити і творити років до ста. Хай ніколи не вкриє туман забуття ваш „Берег вічності” і ще довго “Золотиста нитка в’ється”. А численні шанувальники таланту “За власним бажанням” чекають і читають ваші вже написані і ще тільки замислені твори. З роси і води вам, шановний Василю Івановичу!