Курси валют

Сьогодні їй навіть важко пригадати, скільки ж то калачів, скільки короваїв спекла вона за своє життя. Оцим, запашним творінням її рук, благословляли дітей на порозі сімейного життя, проводжали в армію синів, відкривали урочистості. Проте сама вона не думала й не гадала, що в житті доведеться займатися пекарською творчістю. Кожен коровай — це і справді творчість майстрині, в яку вкладає свої думки, своє тепло, свою сердечність.

Галя росла в сім’ї простих колгоспників, де всі працювали з ранку й до ночі. З дитинства була хворобливою, але Бог нагородив дівчинку талантом. З болота наліпить таких фігурок, що всі диву давалися. Вже у шість років брала до рук ножиці, голку з ниткою. Могла і зашити, і вишити, і викроїти. У сім’ї не було швачок, ніхто не міг передати їй цієї науки.
Вже згодом Галина закінчила річні курси крою та шиття в Городку, де була однією з кращих учениць. І її захоплення залишилося на все життя — шиття, машинна вишивка були одними з найулюбленіших захоплень. Втім, за яку роботу не бралася, все виходило у неї до ладу. Треба штукатурити, плитку класти — візьметься і зробить.
Ось так одного дня прокинулася з думкою спекти калач. Разом з чоловіком їх запросили на весілля і замість купленого вирішила принести свій. Переживала, та він напрочуд вдався, бо звернули на нього увагу не лише господарі, а й весільні гості. Один, другий, третій… Вона завжди отримувала задоволення, коли люди схвально оцінювали її роботу, коли бачила в їхніх очах радість.
А згодом наважилася Галина Петура на свій перший коровай.
— Спробую, подумала. Якщо калачі виходять, то, може, й коровай не зіпсую. Якраз по сусідству до весілля готувалися — є причина. То й взялася тісто розчиняти, — розказує Галина Францівна.
    Її перший коровай був одноярусний, із нескладними прикрасами, але  він приніс ту невимовну насолоду, коли ти розумієш, що твої руки, твоє внутрішнє бажання змогли цей задум реалізувати.
— Далі були і триярусні короваї. Основа — чотиривідрова каструля, а для вищих ярусів підбирала вже менші ємності.
    Посипалися замовлення не тільки з області. Мої короваї відправляли і в Грузію, і в Сибір, і в Польщу, в інші країни. Було, що по 25, а то й більше, замовлень було, та я мусила відмовляти. Бо з такою кількістю не справилася б. А те, що пекла по 10-11 короваїв, то справді було. Три доби на ногах, без відпочинку. Дуже важко, але люди на мене надіялися, і я не мала права їх підвести, — каже Галина Францівна.
З кожним новим короваєм їй хотілося вдосконалення. Часто експериментувала і з візерунками, і «лаком», яким покривала коровай для блиску.
— Лак придумала сама. Спочатку робила його на основі сливового повидла, та блиск довго не зберігався. Тоді вирішила спробувати цукор, желатин. Одне слово, вигадувала, пробувала і зрозуміла, що саме треба для найкращого покриття.
Потім до мене, у Клинове, навіть з Хмельницького приїжджали кулінари — наставниця з учнями. Я показувала, як готую свій «лак», яких пропорцій потрібно дотримуватися, бо тут все має значення.
Кожного разу хотіла все ліпшими зробити прикраси на коровай — квіти, птахи, колосся...
На жаль, хвороба ніг, перенесена операція не дозволяють нині 75-річній Галині Францівні Петурі займатися справою, яка стала для неї наймилішою.
— Здоров’я підводить, сили не ті. А, знаєте, уві сні часто «печу». Тридцять років займалася короваями, то і голова, і руки мають свою пам’ять. Якби не хвороби — не відмовилася б нізащо від випікання короваїв, — каже Галина Францівна. — Хто знає, може, онучка Оленка, яка народилася, як подарунок, в один і той же день, місяць, навіть годину, що й я, візьметься колись за коровайну справу. А зараз вона модельєр –технолог, яка дуже любить шити.
Бог послав нам з чоловіком троє синів, і трьох невісточок своїх сприймаю, як рідних. Дякую дітям за чотирьох онуків, за правнучку. Надіюсь дочекатися ще правнуків! Це велика радість, велике щастя бачити дорогих мені людей, відчувати їхню підтримку. Молюся за кожного з них.
Раніш енергійна, жвава Галина Францівна Петура і тепер не може без роботи. Їй важко ходити, а своїй душі знайшла розраду. З різнокольорових стрічок робить подушечки, у вигляді серця, прикрашені квітами. Особливо вдаються їй соняшники, квіти світла та радості, якими часто прикрашала свої духмяні короваї.