«Подільські вісті» — це постійний майдан з відкритим мікрофоном. Тут працюють дуже відповідальні і серйозні люди, лідери мас-медіа, справжні професіонали.
Вперше зустрівся з газетою «Радянське Поділля» у 1961 році, працюючи на посаді заступника директора Адамівської семирічної школи Віньковецького району. Пролетіло майже 60 років. Багато чого змінилося. Все в житті здобувається працею. Ніщо легко не дається.
Робота на посаді директора Соколівської ЗОШ І-ІІІ ст. вимагала багато зусиль і систематичного поповнення знань, тому весь час потрібно було вчитися. Дуже багато енергії вимагали громадські доручення: товариство «Знання», «Партійний пропагандист», університет для батьків «Сім’я і школа», семінари директорів шкіл району і області (ми їх називали семінари-практикуми), республіканські та Всесоюзні педагогічні читання, науково-дослідницька робота на базі школи і багато інших питань.
Без вашої газети, без зв’язку і контактів з ветеранами журналістського цеху не обходився. Це була для мене криничка живої води. Я вдячний «акулам пера» і «гросмейстерам журналістики», творцям за наполегливу працю. Щиро вдячний за публікацію матеріалів про життя, діяльність наших ветеранів. «Подільські вісті» – потужний промінь світла та енергії.
Gismeteo 
