Раїса Іванівна Ніколайчук народилася в селі Гречинці на Летичівщині в сім’ї сільських трударів. Після закінчення середньої школи в рідному селі вступила до  Кам’янець-Подільського технікуму, освоївши професію бібліотекаря. З того часу вона на роки пов’язала своє життя зі школою, в якій донині працює в бібліотеці.

Із чоловіком Віктором, який спочатку був дільничним у міліції, а потім трудився в колгоспі на різних посадах, виховали двох прекрасних доньок — Людмилу і Любов, які проживають у Хмельницькому. Ненатішаться бабуся з дідусем онучкою Ангеліночкою, яка часто гостює в них і дуже любить допомагати. Бо вони звикли трудитися й завжди тримали велике господарство, та як інакше в селі вижити на невеличку зарплатню. І вже із самого рання доводиться швиденько обійти худобу, а далі — на роботу. Раїса все мусить встигати, не збавляючи темпу. Та й підмогу добру має — чоловіка та матір Ганну Іванівну, яка, хоч уже давно на заслуженому відпочинку, та продовжує невтомно трудитися, всіляко допомагаючи дітям та онукам.
Раїса — чудова господиня, дуже смачно готує, в неї завжди знайдеться чим почастувати гостей.
Однак для наповнення душі завжди служило слово, недарма ж вона обрала таку професію, прищеплюючи любов до читання всім сільським дітям. І щоразу, у вільну хвилинку, хоч вона з’являється рідко, Раїса читає, зокрема й «Подільські вісті».