Були часи, коли Кирило Здибель передплачував майже десяток газет і таку ж кількість журналів, окремі з яких і досі зберігає в сімейному архіві.
— Мені здається, що не було в 70-80-их роках людей, які б не читали. Читати було модно, і газети, журнали, книги, наче їжа, були необхідністю чи не в кожній сім’ї, — розповідає він. — Сьогодні, на жаль, низькі пенсії не дають можливості передплачувати по кілька періодичних видань, а молодь тягнеться до інтернет-повідомлень, хоч за їх правдивість ніхто не несе відповідальності. І знаєте, що думаю: серйозна інформація, глибокі матеріали — вони потребують роботи мозку. Якщо читаєш — зобов’язаний думати, аналізувати. А тепер чомусь багато хто не хоче працювати ні фізично, ні розумово. То й пріоритети у них не ті.
Я хоч і не передплачую вже купу газет і журналів, а з «Подільськими вістями» і попередницею газети — «Радянським Поділлям» не розлучаюся з 1974 року, — наголошує Кирило Йосипович. — Мені важко уявити, що є люди, які не цікавляться життям області, свого міста. Вважаю, це обов’язок свідомих хмельничан.
Кирило Здибель народився на Старосинявщині. В рідному селі Олександрівка після закінчення школи працював кінотехніком, завклубом. Строкову армійську службу проходив у Білорусі. Здобувши професійно-технічну освіту, поїхав у Казахстан, на цілину. А потім працював у старосинявській «Сільгосптехніці», на старокостянтинівському підприємстві «Міжколгоспбуд».
А в 1973 році життя відкрило перед Кирилом Здибелем нові перспективи. Закінчив школу прапорщиків у Ленінградській області та почав нести службу в Старокостянтинівському авіаційному полку. Пізніше — в Угорщині.
Коли Кирило Йосипович вийшов на пенсію, то багато часу присвячував городництву, особливо радів хорошим урожаям помідорів. Уся сім’я із задоволенням смакувала овочами з їхньої дачі.
Наслідуючи батька, син Олег здобув військову, а потім і юридичну освіту, обравши мамин шлях. Донька Ольга — педагогічну. Батьки дуже пишаються своїми дітьми. Радіє Кирило Йосипович із дружиною, яка до пенсії працювала в Старокостянтинівському відділі освіти, і своїм дорогим онукам.
— Коли сім’я, родина — дружна, міцна, то легше пережити будь-які негаразди. Підтримка рідних, дорогих людей — завжди додає сил, — каже Кирило Здибель. — Тому хочу, щоб і «Подільські вісті» мали велику силу, яку даватимуть газеті її читачі.
Gismeteo 
