Коли Світлана Коваль із Гвардійського чотири роки тому втратила роботу (була заступницею сільського голови), відтоді думка про зайнятість не давала їй спокою. І хоч у домашньому господарстві три корови, свині, гуси, цесарки, кури-бройлери, індики, та вона сприймала ці клопоти якимись буденними.
– Хотілося спробувати нове незвичне заняття. І якщо вже така думка засіла в моїй голові, знаю, що не відпустить.
Енергійна, швидка, вона сама характеризує себе як людину, «якій треба реалізувати задумате ще вчора».
– Мене часто запитують, як я встигаю з такою кількістю живності в господарстві? А чого б не справлятися? Все вже закладено «в програму» – з чого починається ранок, що за чим іде. Та й помічники в мене добрі – чоловік і троє синів.
Коли зародилася в Світлани ідея вирощувати равликів, стала вивчати це питання і зрозуміла, що заняття потребує і великих затрат, і додаткових робочих рук. А ось розведення прісноводної креветки, здається, під силу. Чим більше заглиблювалася в тему, тим реальнішою видавалася ця ідея.
І невдовзі Світлана Коваль разом зі старшим сином, 29-річним Русланом, відправилися на Київщину, щоб особисто побачити, в яких умовах вирощують мальок креветки, дізнатися про всі нюанси. І цей візит надихнув ще більше. Почали Ковалі серйозну підготовку до нової справи. Утеплили гараж, встановили три басейни. Заготовляли (сушили та заморожували) корм – кропиву, дубове листя, гриби, гарбуз, мотиль, інше. І закупили першу партію малька креветки, який розвивається у прісній воді. Ділові партнери з-під Києва запропонували їм стати представниками фірми на Хмельниччині.
– З осені минулого року і створили ми свою креветкову міні-ферму, – розповідає Світлана Адамівна. – Вже здали першу партію. Креветки набирають вагу від 20 до 35 грамів, та є й такі, що важать 50 грамів, і ціна за них, зрозуміло, вища. У басейнах розміщуємо пластикові ящики, сітку, – це своєрідні схованки для креветок, коли вони скидають панцир. Інакше – можуть стати поживою для сусідів. Чим частіше «линяє» креветка, тим краще вона росте, – розповідає жінка про деталі догляду. – Для малька достатньо чайну ложку корму на день, старші – споживають столову ложку. Перегодовувати креветок не можна, треба слідкувати, щоб у воді не було залишків їжі.
По-справжньому захопилася цією справою вся сім’я – чоловік Микола, який вийшов на пенсію після служби в органах внутрішніх справ, син Руслан, молодші сини Ілля та Влад, яким 4 лютого виповниться 12 років. Вивчили все про види креветок, про особливості догляду і планують розширення.
– Нині ми представники київського товариства, а хочемо налагодити самостійну роботу. Працювати, як фермерське господарство, щоб податки йшли в нашу громаду.
Зараз вирощуємо креветку розенберга, вона крупна, подібна до королівської. Та хочемо також розводити австралійського рака.
І, з’ясовується, цим ідеї Світлани Коваль не обмежуються. Бо ж задумала ще й створити страусину ферму.
– Звичайно, будь-яка нова справа має ризики. Але мені подобається ризикувати, братися за нове. Тим і цікаве наше життя.
Gismeteo 
