Маленькі оченята сповнені страху і відчаю, а крихітні сердечка – щирої надії чи швидше рятівного переконання, що батьки схаменуться, влаштуються на роботу, створять належні умови, аби повернути їх, діток, яких тимчасово вилучили з сім’ї, додому. А батьки? Клянуться, що виправляться. Що якнайшвидше заберуть кровинок уже не до холодних, голодних, брудних приміщень, а у справжній домашній затишок. Утім, хоч як би не старалися працівники соціальних служб звернути з хиткої стежки вдається не кожному. Беруть гору небажання працювати чи то, може, звичка не працювати, непоборна тяга до спиртного, чи ще якісь інші фактори.
Лише у невеличкій Ярмолинецькій територіальній громаді (19 609 жителів) впродовж минулого року вилучали вісьмох діток із чотирьох сімей, розповідає Наталія Ковалик, начальник відділу соціальних служб комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Ярмолинецької селищної ради». І тільки трьом з них судилося повернутися до рідних домівок.
«По-перше, ніколи соціальні служби не забирають дітей безпідставно, — констатує Наталія Василівна. — По-друге, цьому безумовно передує копітка робота фахівців з родинами, які опинилися у скрутному становищі. І тільки коли зовсім не вдається достукатися до батьків, змушені вилучати діток з родин терміном до шести місяців, розподіляючи їх в інтернатні заклади, аби дати можливість дорослим виправитися. Впродовж цього часу продовжуємо працювати з батьками, намагаючись їм усіляко допомогти. Утім, на жаль, не завжди є бажані результати. І обливаються кров’ю серця, і хочеться цим діткам прихилити небо, та… не хилиться».
Жінка зі сльозами на очах розповідає про кричущі випадки. Як-от: 24-річна мати чотирьох діток, сім, шість, п’ять і три рочки, з 27-річним чоловіком офіційно не розписана, юридично він не батько, бо ж вигідний статус матері-одиначки. Проте отримані на дітей гроші йшли на розваги і власні потреби. У діток тим часом ні сезонного одягу, ні іграшок, ні ліжечок; у хаті холодно і голодно, суцільна антисанітарія. А мати вперто не бачила проблем. Коли єдиним виходом у служб все ж стало тимчасове вилучення малечі з родини, вона плакала і погрожувала звести рахунки з життям. Пройшло пів року. Змінилося лише те, що горе-матір завагітніла вп’яте, втім жодного кроку не зробила для покращення умов, себто, повернення діток. Попереду суд, який позбавить її материнських прав.
А одинадцятирічній дівчинці з іншого села не раз доводилося ночувати у сусідів, знайомих, втікаючи від постійних п’янок, що влаштовувала вдома зі співчарочниками її 41-річна ненька, не маючи часу на елементарні хатні клопоти. …За склянкою мати так і не знайшла можливостей хоч щось змінити, а на другий день після того, як забрали донечку, взагалі зникла з села. Наразі опіку над дівчинкою хоче встановити її доросла сестричка, яка має свою сім’ю.
На щастя, завдяки і власному бажанню, й комплексу соціальних послуг та соціальному супроводу, вдалося повернути додому трирічного синочка 21-річній матері й 30-річному батькові, який, зловживаючи спиртним, влаштовував вдома п’яні дебоші. Жінка сама звернулася до установи з проханням тимчасово помістити діток до інтернату через скрутне матеріальне становище. Тепер у цій родині належні умови, у хлопчика народилася сестричка. А відповідальні фахівці продовжують тримати ситуацію на контролі. Як і в родині 48-річної жінки, інваліда 2 групи, в якої нещодавно помер чоловік. Жінка зав’язала зі спиртним, у домівці навела лад... Тож семирічний синочок й одинадцятирічна донечка уже з нею. Завдяки старанням спеціалістів трьох діток було повернуто у дві родини лише за два місяці.
«Станом на 1 січня 2022 року у нас на обліку перебуває 65 сімей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, у них зростає 139 діток. У 22 родинах є соціальне сирітство — загроза вилучення, тобто, на кону — доля 63 дітей, — констатує Наталія Ковалик. — Чому маємо у суспільстві таку проблему? На мою думку, до цього призводить небажання дорослих працювати, звідси — низьке матеріальне забезпечення; такі родини переважно живуть на дитячі виплати; у них немає належної моделі сім’ї, бо 90 відсотків самі вихідці з неблагополучних родин. По-друге, тут потрібний чіткий продуманий алгоритм дій, механізм на державному рівні. Якщо в батьків тимчасово забрали дітей, то їх треба зобов’язати до примусових робіт! Хоча б для того, щоб могли покращити умови вдома, елементарний ремонт зробити. А у нас що? Дітей вилучили, ще більше руки розв’язали — гуляйте досхочу? І ще батьків малолітніх дітей потрібно примусово лікувати від алкоголізму, наркоманії! Бо хоч би в цілодобовому режимі працювали з такими людьми наші професійні фахівці, серед яких і психологи, це, на превеликий жаль, не завжди допомагає».
Утім найстрашніше в цьому всьому — дитячі травми, що залишаться на все життя, бо ж всі ми родом з дитинства. «Я бачила багатьох таких діток. Повірте, невимовно боляче везти до інтернатного закладу тих, у кого живі батьки, — зітхає Наталія Василівна. — Жодне дитя за роки моєї роботи не сказало, що в інтернаті ліпше. Всі люблять маму, якою б вона не була. Тому кожне повернення дитини додому — наша велика перемога. Дітки, які тимчасово не можуть проживати у власній родині, потрапляють у заклади інституційного догляду та виховання, що порушує право дитини на сім’ю. Альтернативою є патронатні родини. Адже послуга патронату надається в домашніх умовах, є короткотривалою (до шести місяців) та орієнтована на потреби дитини. Нашій, як і, гадаю, кожній громаді, патронатні вихователі, які доглядатимуть, виховуватимуть та реабілітовуватимуть дитину, підтримуючи зв’язок з рідними, вкрай необхідні. Тому, якщо хтось з жителів громади, відчуває у собі сили, маючи необхідні умови (вік до 60 років, повноцінну сім’ю з позитивним прикладом виховання власних дітей, позитивний стан здоров’я, житлову площу, відсутність судимості), пропонуємо пройти спеціальний курс навчання, а це 12 занять. Зарплата вихователя становить п’ять прожиткових мінімумів, кошти на виховання дитини — два прожиткових мінімуми. За детальною інформацією звертайтеся до нашого Центру надання соціальних послуг».
Пам’ятаймо: чужих дітей не буває, і кожен з нас, дорослих, зобов’язаний докласти максимум зусиль, аби дитинство було щасливим!
Gismeteo 
