Хто б міг подумати, що в ХХІ столітті страшне слово «війна», звучатиме не з вуст ветеранів, не зі сторінок книг, а болем пульсуватиме в українців, яких хоче залякати та знищити північний ворог, відправляючи на нашу територію своїх вояків ще з 2014 року.
Та ми не здамося, бо сила духу в українців незламна, допоки нас захищають наші військові, боронячи Україну від путінської навали.
І Перемога обов’язково буде за нами!

І на землі, і в небі щодня йдуть бої, але нам є ким гордитися, нам є на кого сподіватися. Справжньою сенсацією став український пілот  на прізвисько Привид Києва, який за кілька днів знищив уже більше двох десятків ворожих літаків.
Привидом Києва називають пілота МіГ-29, який за перші 30 годин російського вторгнення в Україну здобув шість повітряних перемог у небі над нашою столицею. Він збив два літаки Су-35, два літаки Су-25, по одному літаку Су-27 і МіГ-29. На рахунку Героя уже 21-й літак!
За припущенням, Привидом Києва може бути один із  військових льотчиків запасу, які повернулися до лав ЗСУ після  вторгнення Росії. Цей вже легендарний пілот увійде в історію України як справжній Герой-захисник. А історія на своїх сторінках закарбувала чимало славетних імен представників військової авіації, серед яких є вихідці й з Хмельниччини, котрі давали достойну відсіч фашистським загарбникам у далеких 1941-1944 роках.

Таким був Петро Семенович Ковац — старший лейтенант Робітничо-селянської Червоної армії часів Другої світової війни, командир ескадрильї 129-го винищувального авіаційного полку 47-ї змішаної авіаційної дивізії, який, взявши удар на себе, героїчно загинув, ставши Героєм Радянського Союзу посмертно.
З липня 1941 року він вів бої з німецькою авіацією. Протягом місяця старший лейтенант Ковац здійснив 78 бойових вильотів, у 26 повітряних боях збив 3 літаки супротивника. 21 серпня 1941 року, на літаку МіГ-3, супроводжуючи штурмовиків, відволік на себе 2 винищувачі супротивника, одного збив, іншого — таранив, при цьому загинув сам.
Народився Петро Ковац у 1913 році у селі Захарівці Хмельницького району в селянській родині. Закінчив три курси вечірнього робітничого факультету. Був робітником-лісорубом. У 1936-му закінчив Одеську військову авіаційну школу пілотів. У лавах Червоної армії з першого серпня 1934 року. Брав участь у боях на річці Халкін-Гол біля поселення Номонхан на території Монголії. Тоді учасниками конфлікту були Японія і СРСР.
Пам’ятник Герою Радянського Союзу Петру Ковацу встановлений в селі Захарівці. Ми вдячні нашим Героям та пам’ятаємо їхні подвиги. Особлива шана тим, які зараз виборюють нашу незалежність та життя кожного українця від кровожерного російського окупанта.
Слава Героям! Все буде Україна!