З перших днів повномасштабної війни жителі Солобковецької громади дружно активувались на різних фронтах: і сітки плетуть, і смаколики та ліки на передову передають, і вимушених переселенців приймають, і протитанкові їжаки і навіть пластини до бронежилетів виготовляють…
Почали, як, певно, й скрізь: зі збору речей першої необхідності, харчових продуктів для ЗСУ і ТРО та осіб, які вимушені були залишити місце проживання, передали на військові частини матраци, ковдри та подушки і вже більше 20 тонн продуктів. «До фінансової підтримки ЗСУ долучились майже всі жителі громади, але найбільшу допомогу надали ФОПи, селянські фермерські господарства та ТОВ, — розповідає Тетяна Шипп, головний спеціаліст відділу освіти, культури, молоді та спорту. — На базі Солобковецького та Стріховецького навчальних закладів працівники всіх закладів освіти громади та Солобковецького навчально-реабілітаційного центру готують триразове гаряче харчування. Підвозять їх до пунктів призначення місцеві ФОПи за власні кошти».
Майже кожна господиня, хто вдома, хто в закладах освіти ліплять вареники, крутять голубці, налисники, печуть пиріжки і печиво.
Уже сплели 12 маскувальних сіток з футбольних воріт, розміром 10 на 4 метри, і півдесятка менших. Робота в цьому напрямку продовжується.
Також у громаді виготовляють протитанкові їжаки, організували збір автомобільних ресорів для виготовлення пластин для бронежилетів. Місцевий підприємець Ю. Махобей організував пошиття розвантажок (розгрузок).
Більше семисот вимушених переселенців знайшли надійний прихисток на Солобковеччині. Поселяють людей у приватних будинках, у Центрі соціально-психологічної допомоги, який відкрили на вимогу сьогодення.
«В співпраці з волонтерськими організаціями стараємося постійно підтримувати ЗСУ та людей, які перебувають у зоні бойових дій, — продовжує Тетяна Валеріївна. — Житель Глушковець власним транспортом возить з-за кордону гуманітарну допомогу. Зібрано та передано розвідникам 35 кнопочних телефонів. Уродженка Солобковець Ксенія Радченко, яка наразі проживає за кордоном надала кошти для закупівлі лікарських препаратів для ЗСУ...».
Солобковеччина, як і кожна громада Хмельниччини, переконливо доводить — таку націю не здолати, не зламати й не перемогти! Все буде Україна!