Берегти пам’ять про захисників Батьківщини і передавати її у поколіннях можна в різний спосіб. Спортивно-патріотична подія  «Шаную воїнів, біжу за Героїв України!» в Ярмолинецькій громаді це яскраво засвідчила. Захід був велелюдним, живим, щирим. Новий формат патріотичної події згуртував жителів громади різних поколінь.

У юрбі бігунів було чимало молоді, учнів різних навчальних закладів громади. Поруч бігли дорослі учасники. Усе як зазвичай і буває на забігах. Бігуни долали дистанцію 2 км – від старту біля Ярмолинецького ЗЗСО № 2 до фінішу біля Стели Героїв на прощі 600-річчя Ярмолинець. Фінішерів вітали квітами – жоржинами і хризантемами.
Серед учасників забігу і у групі підтримки були ті, чиє серце вразив біль непоправної втрати – рідні й близькі уродженців та жителів Ярмолинеччини, героїв, котрі полягли на російсько-українській війні, що триває з 2014 року. Пам’ятати героїв, шанувати, відстояти у бою Україну і відбудувати її – це наш обов’язок.  
До всіх, хто підтримав захід, зі словами вдячності звернулася Наталія Беренда, голова благодійної організації «Волонтер Ярмолинеччини», яка організувала забіг. До присутніх також звернулася редакторка тижневика «Вперед» Алла Гуменюк, видання на сторінках якого постійно з’являються публікації про наших земляків, які боронять Україну.

Важко було стримати сльози, коли слово взяла юна Богдана Садомська, учасниця забігу, донька загиблого Героя Едуарда Садомського. У її промові відчувався глибокий сум за батьком і водночас розуміння того, що він віддав своє життя за те, щоб на нашій землі було Життя, вільне та гідне.

Про відновлення сили (бігти довелося по осінніх калюжах) подбала Ольга Святецька, яка подбала про смачні частування!
Вдячні всім, хто взяв участь у заході і віддав шану Героям! Наша згуртованість – це те, чого найбільше боїться ворог, а отже, маємо гуртуватися заради України.