Минулої п’ятниці увечері, звично передивляючись хроніку результатів за день на літніх Олімпійських іграх в Токіо, серед призерів змагань у жіночому дзюдо в очі втрапило знайоме ім’я — Ірина Кіндзерська. Пригадав, так само звуть колишню однокласницю, яка теж займалася дзюдо, моєї доньки Олесі. Але бронзова медалістка нинішніх Ігор представляла Азербайджан, не Україну. Відразу запитав дочку, чи це не просто збіг прізвищ. Перевіривши інформацію в інтернеті, Олеся відповіла: “Ні, це наша Іра Кіндзерська”.

У борцівському залі дунаєвецької ДЮСШ, де зростав Іринин талант, маю розмову з її першим наставником, заслуженим тренером України Костянтином Мудриком. Костянтин Михайлович розповів, що отримав дзвінок від Іри з Токіо відразу після завершення її медального поєдинку за бронзу у ваговій категорії “+78 кг” з ки­тайською спортсменкою, в якій вона отримала чисту перемогу “іппоном”. Їхня розмова відбулася ще до сходження І. Кіндзерської на п’єдестал для нагородження. Від радості плачучи, вона дякувала за все своєму першому наставнику.
Як часто буває у житті, випадок допоміг Ірині стати спортсменкою. Бо запримітила її майбутнє не фахівець, а... викладач музики. Так, так, саме дружина К. Мудрика Олена Іванівна, яка досі навчає дітей музиці у Дунаєвецькій гімназії, порадила своєму чоловікові звернути увагу на рухливу дівчинку з хорошими фізичними даними. Іра, яка захоплювалася музикою, не відразу, але погодилася одягнути борцівську форму. Отак, поєднуючи прекрасне і корисне — заняття музикою і спортом, — вона крокувала до успіху. І в обидвох випадках відзначилася. Музичну школу по класу фортепіано закінчила з відзнакою, а нормативи майстра спорту їй підкорилися швидко, років за шість тренувань і виступів.
У 2012 році Ірина Кінд­зерська вперше в Лондоні взяла участь у літніх Олімпійських іграх.

У своїй ваговій категорії вона посіла п’яте місце. На наступні ігри в Ріо-де-Жанейро вона теж виборола олімпійську ліцензію, але через травму змушена була їх пропустити. Не пощастило в спорті — поталанило в особистому житті. У той період І. Кіндзерська вийшла заміж, і теж за борця, майстра спорту з Азербайджану. Як розповіла спортсменка у своєму інтерв’ю з Токіо, у певний період її кар’єри керівництво збірної України з боротьби зробило ставку на своїх, на киян. В Ірині перспективи не вбачали. Тож коли Азербайджан зробив їй пропозицію виступати за їхню збірну на гідних умовах, вона погодилася. Україна, на жаль, ніяк на це не відреагувала.
...Наступного дня в суботу ще один українець — у важкій атлетиці — виборов медаль Олімпіади не для рідної країни. На запитання, чому він проміняв свою батьківщину на Грузію, відповів лаконічно ясно: “Там мене цінують”. Що тут додати?..
Чи варто дивуватися, що на час написання цієї статті Україна пасе задніх у медальному заліку Олімпіади, відстаючи навіть, наприклад, від острівної міні-держави Фіджі? Вже зараз бачиться, що не дуже приємний сюрприз приготувала наша олімпійська команда до ювілею незалежності держави.
А втім, скажіть, у якій галузі чи сфері в України є здобутки!