Із 2014 року лікарі ветеринарної медицини мужньо боронять нашу державу від рашистської армії, а після повномасштабного вторгнення чимало їх, талановитих, молодих і дуже затребуваних фахівців, не роздумуючи, вирушили на фронт. Адже порятунок найціннішого – життя – для них найголовніше завдання і місія, яку вони несуть із честю. А на війні, як виявилося, неабияк знадобилися їхні вміння та досвід, бо чимало тварин, постраждалих від кровожерливих орків, вони рятували під свистом куль і страшними вибухами.
Наші захисники-ветеринари демонструють сильну волю до життя і незламність, вони навіть після важких поранень і контузій продовжують допомагати тваринам. Боляче, але є і ті, хто повернувся додому на щиті. Так, Володимир Калина з Дніпропетровської області, служив стрільцем-санітаром в одній з бригад ЗСУ.
В мирному житті був висококваліфікованим ветеринаром, досить відомим у Новомосковську, бо дуже любив тварин і свою роботу.
Під Бахмутом загинув і ветеринарний лікар Антон Пушкар із Харкова. Він брав участь в АТО у 2016 році, а згодом і в лавах Національної гвардії. Вічна їм пам’ять і слава!
Чимало бійців ЗСУ – ветеринарів – отримали важкі поранення на фронті й тепер мають інвалідність.
33-річний парамедик із Полтави Олександр Журавель, який у мирному житті працював ветеринаром на фермі, став другим у нашій країні пацієнтом із вживленим у кістку протезом. На війні він втратив ногу.
Надзвичайно вольовий і такий сильний духом одеський ветеринар-доброволець Олексій Притула.
Захисник залишився без обох ніг, але він не здається і є прикладом незламності всієї Української нації.
Одні ветеринари взяли до рук зброю і вирушили на війну, а інші – працюють на деокупованих територіях і навіть у зонах бойових дій, оперуючи в польових умовах чотирилапих. Розуміючи всі ризики й те, що можна загинути, вони не зрадили своїй професії і працюють щоденно, наближаючи Перемогу.
Для Хмельниччини великою гордістю є перший і єдиний в Україні військовий шпиталь ветеринарної медицини, який заснував заслужений лікар України, професор і талановитий фахівець ветеринарної справи Кирило Чумаков на другий день повномасштабного вторгнення.
Команда Кирила Анатолійовича за понад рік роботи врятувала близько семи тисяч тварин. Лікарі шпиталю об’їздили майже всю лінію фронту – від Маріуполя до Сєвєродонецька. Важливо нагадати, порятунок тварин, постраждалих від війни, вони здійснювали з 2014-го.
P. S. Світлина фотографа С. Коровайного врятованої німецької вівчарки з води після підриву Каховської ГЕС розлетілася миттю по всьому світу й стала своєрідним символом постраждалих тварин від російської агресії. Ці обійми безпорадної тварини промовисто демонструють нам їхню жагу до життя, вони чіпляються намертво за своїх рятівників, як за останню соломинку. І тут не обійтися без двох складових: бажання жити та бажання допомогти…
Gismeteo 
