9 вересня цього року Богдану виповнилося б шістнадцять, але сердешний не дожив до свого повноліття. Сімейні злидні та бажання роботодавця зекономити на виробничих витратах вкоротили віку хлопчині. Сьогодні всі, хто причетний до трагедії, в тому числі мати, яка з самого досвітку відправила сина на погибель, вже третій місяць не знаходять собі місця: жалкують, що не змогли запобігти  нещастю, але вже нічого змінити не можуть. Звідти, де зараз знаходиться Богдан, не повертаються, як би цього хто не прагнув, які б сльози не лила мати, як би не побивався згорьований батько, як би не тужила кохана дівчина…

Як випливає з матеріалів спеціального розслідування, 11 серпня цього року близько 4 години ранку  на полі фермерського господарства «Аполлон» проводилася десикація посіву гречки (передзбиральне хімічне підсушування рослин на пні, що прискорює їхнє дозрівання та полегшує механізоване збирання врожаю). Зазначена операція виконувалася агрегатом, що складався з трактора МТЗ-892 та наповненого пестицидом обприскувача ОП-2000, за кермом якого знаходився механізатор широкого профілю О. Вояка.
Для проведення десикації були залучені працівники  С. Дерев’янко, Р. Березін, та неповнолітній Богдан, який був прийнятий на роботу за усною домовленістю його матері з головою фермерського господарства Т. Стецьком на період шкільних літніх канікул. З метою поетапної фіксації меж обробленої хімічним препаратом ділянки вони стояли вздовж поля в одну лінію, із заходу на схід, тримаючи в руках жердини, які служили трактористу орієнтиром для керування агрегатом. Різноробочий Дерев’янко, який головою фермерського господарства був призначений старшим на період виконання цього виду робіт, у цей час знаходився в західній частині поля, а водій із службового автомобіля, який доставив на поле працівників на поле – в східній.
Під час наближення агрегату працівники відходили вбік, на безпечну для проходження техніки  відстань. Після цього вони переставляли жердини та продовжували стояти, допоки агрегат не повернеться назад з іншого боку. І так мало повторюватися, до закінчення обробітку плантації.
Трагедія сталася приблизно через чотири години з початку роботи, коли від безперервного перебування упродовж тривалого часу на ногах люди добряче стомилися. Під час останнього проходу агрегату, що розпочався із західної частини поля, яскраве сонце через лобове скло засліпило тракториста. Якби після цього той зупинив агрегат і вийшов з кабіни, щоб пересвідчитися, чи не загрожує його рух черговому працівнику, який відповідно до визначеного порядку виконання робіт мав стояти з жердиною в руках, то неодмінно побачив би, що неподалік на плантації лежить Богдан. Оскільки тракторист цього не зробив, а продовжував кермувати всліпу, то наїхав на підлітка, який у цей час непорушно лежав у посіві гречки. Механізатор зупинив агрегат лише після того, як відчув, що спочатку трактор, а потім обприскувач, якось незвично підкинуло. Коли механізатор та один з очевидців підбігли до потерпілого, той корчився від болю і кликав маму…
 Невдовзі після того, як Богдан був доставлений до центральної районної лікарні, тамтешні ескулапи констатували смерть хлопчини. Отримана закрита травма живота, розрив печінки виявилися не сумісними з життям бідолашного.
Як потім з’ясувалося, ніякого навчання з питань охорони праці, як це вимагалося, хлопчина не проходив, як, до речі, і обов’язкового медичного огляду. Первинний інструктаж, нібито, про-йшов, але в інструкції з охорони праці для різноробочого, згідно з якою він отримував настанови, ні слова не сказано про правила поведінки під час маркірування межі проходу агрегату.
Це тим більш прикро, бо робота, до якої були залучені працівники, становила потенційну небезпеку не тільки в зв’язку з їхнім перебуванням біля техніки, що рухається, а й тому, що знаходилися в зоні обробки посіву хімічним препаратом. Але про це трохи нижче…

Чи варто було залучати своїх підлеглих і, перш за все, неповнолітнього, до маркірування площі таким недолугим способом та ще й під час проведення десикації? У зв’язку з тим, що і те, і інше створює певну загрозу для здоров’я та життя виконавців, то хіба роботодавець має право  наражати своїх підлеглих на небезпеку, тим паче, що існують безпечні способи маркірування  площ, які взагалі не передбачають залучення додаткового персоналу.
Один із них передбачає використання пінного маркера, який встановлюється на агрегаті. Оскільки цей пристрій залишає на площі, на якій вирощується та чи інша культура, пінний слід, то це після проходження агрегату виключає помилкову обробку однієї і тієї ж площі, залишення неопрацьованої площі, тобто, пропусків, а також перевитрачання отрутохімікатів.  Пінний маркер може бути легко встановлений на всі види штангових обприскувачів, в тому числі на ОП-2000, який є у даному фермерському господарстві. Однак — вирішили на пінному маркері зекономити.
   Існує і інший спосіб для того, аби запобігти помилковій обробці однієї і тієї ж площі, уникнути пропусків та перевитрат хімічних препаратів. З метою забезпечення паралельного руху агрегатів на тій чи іншій площі в багатьох господарствах, у тому числі фермерських, з успіхом використовуються  тракторні навігатори. Використання цих приладів дає змогу не тільки підвищити рівень безпеки при виконанні сільськогосподарських робіт, а й знизити собівартість вирощення врожаю, оскільки система паралельного водіння дозволяє більш раціонально використовувати час, особливо в розпал польових робіт, дозволяє продуктивно працювати не тільки вдень, а й вночі. Встановлення на тракторі навігатора зменшує втомлюваність механізатора тощо.
В ст. 13 Закону «Про охорону праці» записано, що роботодавець «впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки…». Іншими словами, як би господар не економив на безпеці своїх працівників,  не було би ні трагедії, про яку йде мова, ні пов’язаного з нею  кримінального провадження у справі загибелі підлітка.
А тепер про пов’язані з проведенням десикації посіву гречки шкідливі несприятливі умови праці. Оскільки роботодавець не повідомив членам комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку про те, яким саме хімічним препаратом проводилася обробка посіву гречки, а під час проведення судмедекспертизи наявність у крові потерпілого хімічних речовин не досліджувалася, то не можна з упевненістю стверджувати, що саме стало причиною того, що юнак знаходився на шляху переміщення агрегату в лежачому положенні. Чи то він просто стомився і заснув, чи то знаходився в запамороченому стані, адже пестициди, а саме за допомогою них проводиться десикація, це – токсичні речовини, що можуть викликати суттєве погіршення стану здоров’я, в тому числі запаморочення.
 Звичайно, якби з самого початку до проведення спеціального розслідування був залучений санітарний лікар, він би неодмінно з’ясував, що тут і до чого, але оскільки цього не сталося, то зараз можна лише робити припущення та будувати гіпотези. Проте, як би там не було, на думку автора, враховуючи той факт, що при проведенні десикації працівники працювали без засобів захисту, то версію отруєння потерпілого відкидати не можна, як і те, що легковажити з пестицидами не варто.
 Перш ніж братися за обробіток плантацій хімічними препаратами, зокрема пестицидами, роботодавцям слід запам’ятати, що згідно  з Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98, які розроблені відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про пестициди і агрохімікати», державна політика в сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами, базується на: пріоритетності збереження здоров’я людини і охорони навколишнього середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів; безпеці людини і навколишнього середо-вища під час виробництва, випробування і застосування пестицидів за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці.
 Зазначені правила передбачають, що працювати з пестицидами мають право лише ті особи, які пройшли медичний огляд, мають спеціальну підготовку, отримали відповідні посвідчення, а також допуск та наряд. Результати медичних оглядів реєструються у відповідних облікових документах медичної служби. Проходження оглядів відмічається в медичних книжках працюючих із пестицидами, а також у санітарних паспортах на право одержання і зберігання пестицидів та мінеральних добрив.
 Адміністрація господарств, де використовуються зазначені препарати, в свою чергу, зобов’язана забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту (ЗІЗ): спеціальним одягом, спецвзуттям, засобами захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.0.004-90. Вибір ЗІЗ і контроль за дотриманням правил їх використання мають забезпечувати особи, які призначені відповідальними за проведення робіт з пестицидами.
Варто пам’ятати і те, що відповідно до  ДСП 8.8.1.2.001-98 до роботи з пестицидами не допускаються особи, які не досягли 18-річного віку (а також вагітні і жінки, котрі годують груддю). Що стосується дітей шкільного та дошкільного віку, то вони не допускаються до роботи на оброблених пестицидами площах.
Проте, судячи з обставин нещасного випадку та з того, що до десикації плантації, до того ж, у нічний час було допущено хлопчину, якому не виповнилося і 16 років, можна зробити висновок, що у фермерському господарстві ні зазначених санітарних вимог, ні трудового законодавства не прийнято дотримуватися. А це наштовхує думку на те, що роботодавець або не проходив навчання та перевірки знань з питань охорони праці, а тому  не знав про вимоги санітарного та трудового законодавства, або він їх добре знав, але умисно не виконував.
Повертаючись до десикації, слід зазначити, що її проведення за допомогою пестицидів – не єдиний спосіб підсушування рослин, зокрема гречки на корені, що прискорює їхнє дозрівання та полегшує механізоване збирання.  Вона може  здійснюватися за допомогою спрямованого упродовж 2-15 секунд на рослини надвисокочастотного (НВЧ) електромагнітного випромінювання. Таку машину було сконструйовано у свій час в Росії. Запропонована технологія підсушування рослин, на думку винахідників, є більш безпечною, досконалою, продуктивною і економною.
Якщо в сусідній державі змогли винайти такий метод десикації, то невже в Україні немає фахівців, яким під силу сконструювати аналогічну машину і після випробувань запустити в серійне виробництво? Це запитання автор адресує конструкторам та виробникам сільськогосподарських машин.
Як бачимо, способів уникнути нещасних випадків, на кшталт того, про який йшла мова вище, є чимало. Було б бажання та добра воля працювати над розв’язанням цієї проблеми тим, кому належить це робити.
***
У зв’язку з тим, що за фактом загибелі підлітка ведеться кримінальне провадження, назву фермерського господарства, а також прізвища потерпілого та осіб, причетних до трагедії, змінено.