Сьогодні повинно відбутися позачергове пленарне засідання Верховної Ради України. На порядку денному надзвичайно важливе питання — розгляд законопроектів про внесення змін до Держбюджету на 2014 рік та оренду газотранспортної системи України. Тих проектів, які так і не розглядалися 24 липня.
Не будемо зараз вести мову про відповідальність народних депутатів (хіба вона є?) перед виборцями і державою в цілому, про те, як у більшості ганьбляться вони своїми чварами. І не будемо вкотре повторювати те, що Небесна Сотня віддала своє життя за те, щоб докорінно змінити владу. І позачергові вибори до Верховної Ради — цілком природне рішення. Але хіба про розпад коаліції не можна було заявити опісля, проголосувавши спочатку за проекти, які пропонує уряд? Чи, може, народні обранці ні сном, ні духом не відають, у якому стані знаходиться наша армія, яку донедавна й армією важко було назвати, і що з кожним днем кількість загиблих наших синів, чоловіків, братів стає все більшою? І душі їхні долучаються до тієї ж Небесної Сотні, і гинуть вони за нас, за Україну, яка прагне бути європейською державою...
Зрештою, є сподівання, що депутати — у максимально повному складі — сьогодні таки прийшли на засідання Верховної Ради і взялися за вирішення надто складного і надто болючого для нас питання. Адже фактично, як би ми не називали усі події — АТО чи ще чимось, іде війна. І ми це повинні чітко усвідомлювати. Так само, як і те, що тисяча кілометрів, яка відділяє нашу область від зони бойових дій, насправді є примарним спокоєм для нас, бо ж повістки військкоматів регулярно вручаються нашим знайомим, рідним, близьким.. Тому, зрозумійте, наскільки важливим є прийняття цих законопроектів, щоб армія стала міцнішою.
Пропонується додаткове фінансування для Українських збройних сил, Національної гвардії і всіх, задіяних в антитерористичній операції, у сумі 9,1 мільярда гривень.
На відбудову зруйнованого Донбасу після коригування вирішено виділити 3,3 мільярда гривень.
Уряд також пропонує скоротити витрати на утримання всіх контролюючих органів та інспекцій на 70 відсотків. І це те, що безпосередньо стосується нас усіх, пропонується запровадження тимчасового податку-військового збору у розмірі 1,5 відсотка додатково до податку на доходи фізичних осіб. Пропозицій багато. Що думають про них подоляни? Як ставляться до цих надто важливих і надто непопулярних рішень?
Валентина, держслужбовець:
— Обіцяють, що держслужбовців відправлять у примусові відпустки на 2 місяці. Не знаю, як точно висловитися, але, може, ліпше починати із службовців вищого рангу, які десь там, у Києві, сидять. Бо в нас зарплата невеличка, якихось півтори тисячі. Хоча, якщо усім миром, чесно й справедливо, то чому б і ні? Задля перемоги, задля того, щоб діти наші були всі живі. Але тільки, щоб гуртом, разом усе робити, а не так, як зазвичай: хтось на комусь обов’язково хоче руки нагріти...
Олександр КАТЕРИНЕЦЬ, водій-далекобійник:
— Стосовно військового збору — згоден. До кінця року можемо й потерпіти, аби лиш армія трималася. Але чому б не запровадити для наших олігархів окремий розмір — 15 відсотків, приміром, чи й ще більше? Вони ж стільки накрали нашого з вами багатства, стільки мільйонів мають на рахунках у закордонних банках! Нехай поділяться, нехай допоможуть захистити державу, завдяки якій казково збагатилися.
Марія, мати трьох синів:
— Може, мене хтось засуджуватиме, але скажу те, що думаю. Боляче мені дуже, бо в мене діти всі призовного віку, і повістки щодня з острахом очікуємо. Сказати хочу ось що: ми, звісно, будемо той військовий збір сплачувати. Але нехай обов’язково сплачують його і мешканці Донбасу! До того ж, я би їм його значно збільшила. Адже, скажіть мені, чому це все почалося, хто пригрів, хто породив отих сепаратистів-терористів!? А коли почалися бойові дії, чоловіки звідти почали тікати до нас! Або ж поїхали до Криму, до теплого моря. Або до Росії, до родичів чи на заробітки. А потім, коли усе стихне, будуть претендувати на нове житло, на пільги всілякі. А в моїх сусідів там син загинув, єдиний, між іншим! Мати оговтатись уже місяць не може, та й хіба оговтається?..
Іван ПЕТРУК, механік:
— Дуже правильно, що Яценюк пропонує народним депутатам і членам Кабміну сидіти на “голому” окладі. Це дозволить зекономити 400 мільйонів гривень. Аби тільки так і було. А взагалі, чесно кажучи, я б цих державних мужів на ці місяці на зарплату простих людей посадив: максимум дві тисячі гривень. Цікаво, що би заспівали? Думаю, що відразу б мінімальну зарплату підвищили, незважаючи навіть на нинішню скрутну ситуацію.
Ірина СІВЕРЧУК, педагог:
— Багачі повинні поділитися, повинні підтримати нашу армію. Якщо вони, звісно, патріоти своєї держави. Хай зізнаються самі собі, якщо до цього часу ще не зробили, що багатство їхнє зароблене в “тіні”, тому хай хоч оті невиплачені податки повернуть. Невже думають, що все життя в отій тіні можна прожити?
Сергій СІВОЧКО, приватний підприємець:
— По-моєму, урядовці повинні почати з себе, з Києва. Чому відразу на простих людей усе навішувати? Нехай зекономлять, наприклад, на утриманні своєї лікарні «Феофанії». Хай ліквідують зайві відомства, міністерства, комітети, яких розплодилося багато. Чим менше буде їх фінансування, тим більше, сподіваюся, залишиться коштів для потреб народу.
Оксана ПАШИНСЬКА, економіст:
— Я маленька людина, звичайний громадянин України, але мені дуже болить її доля, особливо нині, коли проливається кров і гинуть наші люди. І ще мені болить якась незрозуміла позиція народних депутатів. Невже вони не розуміють важливість прийняття цих законів? Чи їм, власне, як і багатьом високопосадовцям, байдуже усе, бо раптом стане на нашій землі гарячіше, й постріли лунатимуть зовсім поряд, вони знайдуть вихід — відразу чкурнуть кудись за далекі кордони. А прості беззахисні люди залишаться тут, у небезпеці...
Василь ТУРМАНЕЦЬ, фрезерувальник:
— Звичайно, армію треба підтримати. Платитимемо військовий збір, аякже. Затягнемо наші ремінці ще більше. Ось тільки, щоб усі це робили. А то один останню копійку віддаватиме, а інший і далі розкошуватиме.
“Якщо ми це приймемо, ми маємо чим фінансувати Збройні сили, відновлювати Донецьк і Луганськ, допомагати усій Україні. І ми отримаємо від Міжнародного валютного фонду і Світового банку 1,5 мільярда доларів США”, — це слова з виступу Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.
Сьогодні ввечері побачимо, якого рішення досягли. Зрозуміло, воно повинно бути одним — спрямованим на користь нашому народу і на його захист.
Gismeteo 
