Хто б це і коли не сказав, що жити у суспільстві і бути вільним від нього неможливо, але, погодьтеся, він мав рацію. Бо це справді так. Журналісти «Подільських вістей», як провісники та сіячі правдивого, щирого і глибокого слова, оголеними нервами відчувають рани, драматичність та колізії сьогодення. Бо усе, що коїться в державі, важким каменем теж лягає на душі й серця творців хліба духовного. Трагізм, з якого зіткане життя-буття, руйнує усі наші нинішні сподівання, змушує змінювати плани. Це так. Однак, як відомо, людина, суспільство у найважчі для себе часи виживали завдяки трьом символам і поводирям: Вірі, Надії, Любові. Так-так, завдяки саме їм тривав поступ уперед. І Україна аж ніяк не виняток.

Сьогодні триває війна, нав’язана підступним, хижим супостатом — Росією. Війна, звісно ж, ніколи не була зодчим, творцем, а лише руйнівником. Усе це неабияк позначилося й на ваших, шановні читачі, рідних «Подільських вістях».
Щоб вижити, зберегти часопис, який, повірте, попри все стабільно надходитиме у ваші домівки, журналісти вимушені йти на незвичайні, неординарні заходи. Насамперед зросла ціна на газетний папір. Україна, на жаль, не виробляє його жодного грама. Папір же прив’язаний у розрахунках до долара США, який теж підскочив до небес. Друк газети немилосердно вдарив по казні редакції. Зросли ціни на бензин, а це транспортні витрати та інше.
Багато газет уже не виходять у світ. Щоб не повторити їхню гірку долю, ми змушені були, даруйте, «схуднути» на кілька сторінок. Таким чином рухатимемося вперед, поставляючи вам до кінця цього року високоякісний інформаційний товар, за який ви сумлінно розрахувалися. Переконані, що найменша зупинка виходу газети у світ — смерті подібна.
Як і вам не солодко живеться, шановні наші інвестори, шанувальники, так ведеться й нам, журналістам газети. Ми обмежили себе у різних доплатах, преміальних тощо. Кожна копійчина спрямована насамперед на друк газети. Бо колектив редакції твердо вірить, що на ньому, друкові, ніколи не скінчиться вікова історія часопису, як ніколи не обірветься вона для нашої держави, її міст, сіл, наших родоводів, бо ми той народ, який має в серці те, що не вмирає.
Шановні читачі, розуміємо вас і серце кров’ю обливається, бо знаємо, що ви теж заощаджуєте на всьому. Так, важко завтра зібрати у садочок, школу, інститут дітей, допомогти, чим можна, Українській армії, яка, на жаль, створюється за принципом «з миру по нитці» і яка воює за нашу єдину, цілісну неньку Україну під гаслом: «З щитом чи на щиті. Важко, але треба».
Безсумнівно, ми відстоїмо свою волю, свою правду. І буде у нас непереможна армія, і буде у нас могутня економіка, і буде у нас, усіх жителів Хмельниччини, завжди вірна, чесна і улюблена газета «Подільські вісті». Така неспростовна філософія життя, в якій завжди перемагають добро, справедливість і правда. А інакше, світ би згинув. Отож довіртеся нам, як ми вам! Передплачуйте надалі «Подільські вісті»! А ми вірою та правдою служитимемо громаді області та кожному з ВАС.