Напередодні Дня Незалежності в Хмельницькому поховали двох бійців спецпідрозділу «Дніпро-1» Володимира Величка та Леоніда Смолінського. Хлопці потрапили у засідку під Донецьком, коли їхали автобусом на блокпост.
Хоча розвідка перед тим була проведена, та підступний ворог швидко маневрує і здійснює вилазки у несподіваних місцях. Так сталося й цього разу: 14 чоловік із 25, які були в автобусі, загинули на місці, четверо поранені, доля решти солдат невідома. Хмельничани були досвідченими воїнами: Леонід воював в Афганістані, Володимир — у Чечні, брали участь у Революції гідності, а коли сепаратизм почав набирати обертів на сході України, пішли боронити територіальну цілісність держави. Але завершити бойовий похід їм не судилося.
У Леоніда Смолінського залишилося двоє дорослих дітей, у Володимира Величка — четверо синів, найменшому з них — ще і року немає. Поховали героїв на Алеї Слави на кладовищі у Раковому. В останню путь героїв проводжали бойові побратими, рідні, знайомі, друзі, керівництво області та міста.
Наступного дня у Старій Синяві прощалися із Олександром Романенком — бійцем батальйону «Донбас», який загинув у зоні проведення антитерористичної операції під містом Іловайськ. До початку бойових дій на сході України він працював Старосинявським селищним головою і як справжній патріот не зміг залишитися осторонь тих подій, що відбуваються сьогодні на сході. Олександр воював в Афганістані, був нагороджений орденом Червоної Зірки.Та підла рука сепаратиста забрала його життя на Батьківщині.
І в Славуті проводжали в останню путь тридцятиоднорічного Андрія Повстюка, який загинув ще 19 червня, коли бійці 24–ї окремої механізованої бригади потрапили в засідку на Донеччині. У тому бою загинуло семеро бійців, а тіло Андрія знайшли лише через два місяці. І тільки сьогодні рідні, друзі і близькі змогли віддати останю шану Герою.
Gismeteo 
