Саме таку назву має музей, який відкрили в Державному навчальному закладі «Деражнянський центр професійної освіти».
За ініціативи його керівника – Миколи Васильовича Черкаського та підтримки викладачів навчального закладу задум за кілька років вдалося втілити в життя. Отож тепер у кабінеті суспільних дисциплін розміщено музей історії, справжній музей пам’яті учнів та їхніх настав- ників, керівників училища, а ще є чимало світлин із тепер вже раритетною технікою, на якій проводилися практичні заняття. Не оминули увагою у стінах музею і своїх загиблих випускників – Героїв АТО та війни в Афганістані, створивши куточок із їхніми фотографіями та атрибутами війни. Крім того, за роки функціонування навчального закладу він має чимало здобутків, перемог, отож своє заслужене місце зайняли й нагороди та кубки.
Словом, аби зануритися у цікавий світ профтехосвіти – варто побувати в такому музеї, адже історію творили й продовжують творити звичайні люди, які надто любили й люблять свою справу, горять нею і докладають максимум зусиль, щоб зберегти вже надбане й запровадити сучасне.
Пам’ятати – це воістину святий обов’язок кожного, а ще важливіше – передати нащадкам історію, яку не можна забувати, бо з багатьох пазлів складалася вона не один десяток років.
Завдяки кропіткій праці директора Центру Миколи Черкаського, його заступника з навчально-виховної роботи Ольги Кіс, методиста Лідії Жураківської та викладача суспільних дисциплін Миколи Петренка, які буквально по зернинці відшукували й структурували потрібну інформацію, сучасні учні та гості музею можуть познайомитися із історією навчального закладу, яка закарбована на великих стендах високої якості.
Цікаво, що з часу свого створення мав аграрний напрямок і в ньому навчали лише хлопців, які освоювали професію тракториста. Проте з роками він розвивався й розширювався, з’являлися нові спеціальності, покращувалася матеріально-технічна база. Тож і не зогледілися, як цьогоріч Деражнянському центру професійно-технічної освіти виповнилося 45 років! Однак через пандемію і карантинні обмеження в навчальному закладі обійшлися без святкувань. Але є що згадати, є чимало здобутків є і багато планів, які Микола Васильович разом із колективом однодумців обов’язково реалізують, бо інакше вони просто не вміють.
Gismeteo 
