спочатку за Україну, а потім довгих сім років з виснажливими хворобами, що стали наслідком поранень на Донбасі і лікарських помилок, уже позаду… У День пам’яті захисників України в тридцятитрирічному віці помер хмельничанин, Герой України, офіцер 8-го полку спеціального призначення підполковник Олександр Петраківський.

Народився Олександр у сім’ї військових, обоє батьки – полковники. Ще будучи учнем Ізяславської середньої школи, мав 100 стрибків з парашутом, займався у різних спортивних секціях, парашутному гуртку. У 2009-му закінчив  Академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Цей же виш закінчувала й дружина офіцера.
…Капітан Олександр Петраківський очолював групу спеціального призначення  Оперативного командування «Північ»  Збройних сил України. 20 липня  2014  року розвідувальна група під його керівництвом, забезпечуючи проходження колони техніки Збройних сил та сил  добровольчого батальйону «Айдар» до аеропорту Луганська, виявила засідку в районі міста Щастя і вступила у бій. Це забезпечило проходження колони запасним шляхом. Під час бою Олександр Петраківський отримав важке поранення голови (бо свій кевларовий шолом наказав одягти підлеглому), однак продовжував керувати діями групи, виносив поранених у безпечне місце. За це Указом Президента України від 4 грудня 2014 року № 918/2014 офіцер був відзначений найвищою нагородою – званням «Герой України» з врученням ордена «Золота зірка».
З 2014 року справжній патріот і життєлюб вів боротьбу за життя. Кома, десятки надскладних хірургічних операцій, тривалі реабілітації… Лікарняні палати України,  Польщі, Ізраїлю, США… Складна реабілітація в Науково-практичному центрі нейрореабілітації Nodus у Броварах… Довгих сім років за нього молилися українці. Не відходили від ліжка рідні. І всі ми вірили, що Олександр Петраківський приїде до рідного міста живий і здоровий, що разом з коханою дружиною гордитиметься успіхами донечки, і не буде меж щастю його батьків, які впродовж надважкого для них періоду й на йоту не сумнівалися, що син неодмінно одужає, адже змалку дивував наполегливістю, витривалістю, неабиякою мужністю та силою волі… Але… Серце більше не витримало. 2 вересня у Хмельницькому Олександра Петраківського провели в останню путь.
Спи спокійно, Герою, вже Тобі не болить. Хоча до останнього подиху не відболить рідним, побратимам, друзям, усім українцям.