Містечко Подільської губернії з населенням 4,4 тис. осіб (1897 рік). З них євреї складали 2,8 тис. Тут діяв прикордонний з Австро-Угорщиною пункт.

А намір такий Запорізька Січ і турецький султан мали у 1649 році.

Якщо почитати літературу з історії стосунків Запорізької Січі і Туреччини, то складається враження, що то була одна суцільна непримиренна війна з перемінними успіхами то однієї, то іншої сторони. Але у третьому томі «Истории Малороссии» Миколи Маркевича, виданому в 1842 році, вміщений текст «Договору, укладеного турецьким султаном з військом Запорізьким і народом Руським стосовно торгівлі на Чорному морі». Датується угода 1649 роком. 

Витримавши нелюдські тортури, яким її піддали борці за народне щастя.

Кость Широцький народився 7 червня 1886 року у родині священика. Навчався в Тульчинській духовній школі, а потім у Кам’янець-Подільській духовній семінарії.

Яків Гальчевський намагався здобути освіту, навіть ризикуючи життям.

Нині вже є чимало літератури, яка розповідає про життя і діяння ватажка повстанського руху на Поділлі Якова Гальчевського. Але мало хто знає, що навіть у ті буремні роки він навчався у Кам’янець-Подільському державному українському університеті на правничому факультеті.

У книзі Ярослава Сумишина «Мультикультурне Поділля», яка нещодавно побачила світ, на сторінці 183 описується випадок, який сучасним українцям може видатися дуже вже дивним. Бо і вчинок його фігурантів, і суворість покарання відбивають те, як жили наші предки-подоляни у другій половині позаминулого століття. У правдивості ситуації не доводиться сумніватися, оскільки вона описана у справі «По обвинению священника с. Волицы Слогоцкого Ф. о повенчании в 4-й раз крестьянки Вознючки А. с Качуровским А.». І справа ця зберігається в державному архіві Хмельницької області.

Презентація трилогії Володимира Шевченка про Устима Кармалюка.

У читальному залі Хмельницької обласної державної універсальної наукової бібліотеки відбулася презентація літературно-художнього видання члена Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців Володимира Шевченка «Вийся, вийся, хміль листатий» (Дюжина художніх оповідок про Устима Кармалюка) – останньої книги з авторської трилогії про подільського народного месника, «лицаря волі», який у першій третині ХІХ століття боровся проти кріпосництва та панської сваволі на теренах Поділля.

Чому їдучи до села, веломандрівники брали із собою зброю?

Зовсім звичний нині велосипед у кінці позаминулого століття важко приживався в Україні. Іноді «знайомство» з технічною новинкою закінчувалося досить болісно.

 

Книги про малу батьківщину, село, селище чи місто, мені читати доводилося досить часто. Одні з них містять добротніший і повніший історичний матеріал, інші – бідніші на фактаж з минулого. Але звинувачувати авторів у лінощах чи непрофесійності може тільки той, хто сам не займався пошуком архівних матеріалів. Бо за лихоліття нашої історії збереглося їх не так вже й багато. Однак книга Ярослава Сумишина «Мультикультурне Поділля. Поселення Водички як віддзеркалення історії краю» відрізняється від краєзнавчої літератури, яку доводилося читати раніше.