вступила у бій з енкаведистами і померла від ран.

Написаний у 60-х роках XIX століття.
Гімн-славень «Ще не вмерла Україна» народився у поетичній конкуренції з такими відомими творами, як пісня Григорія Труха «Ой у лузі червона калина похилилася», О. Грицая «Для України живем», І. Гушалевича «Мир вам, браття», пісня Ю. Добриловського «Дай, Боже, в добрий час», Б. Духновича «Я русин був», І. Франка «Не пора, не пора», Ю. Федьковича «Нова Січ», О. Кониського «Боже великий, єдиний», Олеся Бабія «Зродились ми великої години».

 

Чому поміщики боялися розкріпачення селян?
Щомісячний журнал «Новое слово», який виходив у Петербурзі, у другому номері за 1911 рік опублікував добірку матеріалів, присвячених 50-річчю скасування кріпацтва. Є серед них й добротна історична розвідка під назвою «Селянське питання до великої реформи».

У позаминулому столітті жінка щопонеділка вивільнялася від домашніх робіт.

500 років тому в другій половині вересня 1618 року татари напали на Поділля і Волинь.

Жінки-пасічниці і тепер рідкість. А в минулому й поготів.

якщо йшлося про українську мову.

У ХVI столітті руською (українською) мовою писали всі судові та адміністративні акти, а також королівські рішення для території сучасної України.

У Старокостянтинівському районі знайдений бідон з документами і речами підпільників ОУН УПА, закопаний ще восени 1951 року.

11 травня в обласному літературному музеї відбулася презентація унікальних артефактів — листівок і сатиричного літературно-пропагандистського журналу «Хрін» ОУН УПА, що зберігалися в молочному бідоні, який місцеві краєзнавці випадково знайшли в урочищі Жеребки поблизу села Підгірне Старокостянтинівського району.

не вважалися дійсними без весілля.

були частиною життя волинської шляхти ХVI століття.