з’явилася в Новій Ушиці. Відтепер так називатиметься колишня вулиця Лісна, на якій мешкають батьки Олександра.

Старший лейтенант Олександр Дзюбелюк загинув у липні 2014 року біля пропуск- ного пункту “Довжанський” Луганської області. Про молодого офіцера-прикордонника наша газета писала (“ПВ” від 13 листопада 2014 року, №№ 154-155, “Янголе мій охоронцю, покинь мене, йди до нього...”). Хлопець був люблячим сином, гарним братом, надійним другом, світлим і чистим у своїх помислах та мріях. Позитивний у всьому — таким був Сашко.
І ось на його честь земляки назвали вулицю, на якій він виріс. Щоб усі пам’ятали, що герої не вмирають, вони продовжують жити в нашій пам’яті.
З ініціативою перейменування вулиці виступила Новоушицька об’єднана територіальна громада ще у лютому 2016 року, розповіла секретар громади Станіслава Мегель. І ось нарешті рішення прийнято.
Урочистості відбулися біля оселі Дзюбелюків. У них взяли участь рідні Олександра, керівники організацій райцентру, студенти Новоушицького коледжу ПДАТУ. Прибули також курсанти Хмельницької національної академії Держприкордонслужби України на чолі з її ректором О. Шинкаруком, офіцери Могилів-Подільського прикордонного загону, де до війни служив Олександр.
Почесне право відкрити адресну табличку надали бойовим побратимам — С. Лавренчуку та О. Шевчуку.
Від усіх виступаючих чули слова вдячності батьки загиблого старшого лейтенанта. Їм дякували за гарне виховання сина, за його патріотизм і мужність. Звичайно, це надто мала втіха для матері, дитини якої уже немає в живих. Але, можливо, це хоч на соту частку полегшить ваше горе, Антоніно Володимирівно та Миколо Васильовичу. Прийміть наші співчуття у вічному горі і доземний уклін.
Сашко ще змалку писав вірші. Чисті й глибокі, як і його душа. Не так давно світ побачила посмертна збірочка поезій Олександра Дзюбелюка “Моє життя — свобода руху, землею рідною іти...” Вірші з неї читали на урочистому заході студенти коледжу та курсанти академії. “Життя своє прожив недарма...” — написав про себе офіцер-прикордонник віщі рядки.
Не забуваймо, смерть забирає кращих. Чесних і мужніх. Світлих і відважних.
 Але — герої не вмирають!
 Слава героям!