«Чуємо новини про те, як поширюється областями небезпечна хвороба — гепатит А, і проймає страх. Спеціалісти кажуть, що причиною інфекції стала забруднена вода. І розуміємо, що ця проблема може стати реальною загрозою в нас, у Ружичанці, — вже втретє пишуть до редакції нашої газети жителі села. — Ми повідомляли про порушення будівництва реабілітаційного центру для наркозалежних осіб у селі Ружичанка, поряд з будівлею дитячого садочка.

Громада села стурбована, що вигрібна яма опинилася поблизу сільської артезіанської свердловини, а це заборонено чинним законодавством. Відомо, що в умовах централізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстані не менше 20 метрів, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 метрів. Також треба враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.2 розділу II Державних санітарних норм — «Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145). Вигреби мають бути закритого типу — виготовлені з бетону, в тому числі й дно. Отже, є норми, певні вимоги і їх треба виконувати.
Але забудовник Подільський Олег Миколайович, якому вказували на порушення, зробив лише імітацію ліквідації цієї вигрібної ями (вийняв з глибини відстійника шини і, не засипавши яму, просто накрив її щитом, який присипав землею). Вже підготував для монтажу триметрову металеву огорожу, яка закриє вигрібну яму від людських очей. Думаємо, після цього він знову поверне шини до ями, відстань якої до свердловини лише 25 метрів. Зрозуміло, він потім не допустить нікого за межі огорожі, мотивуючи це приватною власністю.
Хто ж примусить забудовника зробити септик із протилежного боку, щоб була дотримана вимога відстані 50 метрів від свердловини?
Схід села з цього питання місцева влада не проводить. Хоча завдяки цьому могли би розв’язати проблему», — пишуть у листі.
Жителі Ружичанки просять місцеву владу, екологічну службу, інші контролюючі органи звернути увагу на порушення норм будівництва.
«Якщо, не приведи Боже, забруднена вода стане причиною страшних хвороб, то хто нестиме відповідальність?» — ставлять запитання.
І справді, краще запобігти біді, аніж потім пожинати «плоди» байдужості та халатності.