Війна обірвала ще одне молоде життя. Захищаючи Вітчизну, загинув уродженець села Заслучне Красилівського району Олексій Іщук – розвідник, військовослужбовець 8 окремого полку спеціального призначення. У ніч на 24 червня він та його побратим — Василь Лаврись зі Стрия — підірвалися на міні, виконуючи бойове завдання на Луганщині.

По закінченні одинадцятирічки у рідному селі Олексій вступив до Хмельницького кооперативного технікуму. Затим служив в армії. Вступив до Тернопільського сільськогосподарського університету. З денної форми навчання перевівся на заочну: справжній чоловік хотів заробляти гроші…
На війну щирий патріот пішов у числі перших. Десантник, він не міг стояти осторонь подій, що відбувалися, жити за принципом: моя хата скраю. Тож воєнні шляхи Олексія Васильовича почалися у 2014-му.  
Ворожа міна обірвала життя Олексія якраз у день, коли молодший брат Іван отримував атестат про повну середню освіту, в день шкільного випуску… То ж який там вже випуск? Мама його працює вчителем у школі. Батько тривалий час був завідувачем сільського Будинку культури.
Олексій змалку вирізнявся добротою, щирістю, готовністю прийти на допомогу. Він був авторитетом у школі, дисциплінованим хорошим учнем, згодом студентом, службовцем Збройних сил України, мав чимало друзів, активно займався спортом. Односельці характеризують хлопця лише з позитивного боку.
«Це була світла людина. З усіма товаришував, і з ним усі дружили. Він був надійний, добрий, порядний, вихований, чесний, доброзичливий, міг підтримати в будь-яку хвилину, за потреби був готовий прийти на допомогу. Це велика втрата не тільки для нас, а й для всієї України, бо він був справжнім героєм», – каже побратим загиблого, командир групи з позивним «Марик».
…Його провели живим коридором, стоячи на колінах, віддали шану воїну-герою учні школи й дорослі мешканці села та Красилівщини. Із земної в небесну охорону перейшов ще один Герой, осиротіли батьки, не судилося стати на весільний рушник коханій, втратила кращого сина Україна.
А було йому лише двадцять сім. Він, як у пісні, ще не долюбив, не доспівав, не втілив запланованого, бо життя лише починалося...