У селі Мартинівка Хмельницького району провели в останню путь кадрового офіцера — двадцятидворічного Богдана Ліщинського. Двадцять другого червня Богдану мало б виповнитися 23 роки. У пам’яті найрідніших людей він залишиться доброю і чуйною людиною, у будь-якій ситуації готовою прийти на допомогу.
Богдан з дитинства мріяв стати військовим. І свою найзаповітнішу мрію він здійснив: після дострокового закінчення Одеської академії повітряно-десантних військ та розвідки служив у Дніпропетровську.
Хлопець дуже любив свою родину, не хотів тривожити неньку і не зізнався, що доля закинула його в зону АТО. Тому коли близьким повідомили, що 11 травня поблизу села Водички Ясиноватського району на Донеччині Богдан загинув — це було справжнім шоком.
Богдан Вікторович служив командиром взводу у роті розвідки 81-ої бригади. Його позивний «Звір». Бойові побратими сумують за своїм вірним другом, під командуванням якого їм були не страшні будь-які завдання. А його усмішка завжди піднімала бойовий дух підлеглих.
У бійця залишилася мати Неля Миколаївна та молодша сестра Вікторія.
Вічна пам’ять герою!