У Теофіполі волонтери Гончаренко-центру проводять заняття з петриківського розпису, паперопластики та малювання для маленьких переселенців із окупованих територій і місцевих жителів.
11-річна Марія Павліченко з Херсонщини приходить на заняття з молодшим братиком Костею. «Ми переїхали до Теофіполя з Херсонщини ще минулої весни. В центрі я навчаюся малювати і вивчаю англійську мову. Мені дуже подобається малювати, особливо квіти. Пані Анна, яка вчить нас петриківському розпису, — дуже талановита. А ще вона пече смачні пряники та пригощає нас», — каже дівчинка.
Заняття проводить художниця та кондитерка Анна Жуковська, яка сама переїхала до Теофіполя зі Сквири, що на Київщині. «Я змінила місце проживання та добре розумію, як важлива підтримка. Мені пощастило, бо обставини переїзду були радісними — я вийшла у Теофіполі заміж. А людям, які втратили свої домівки через війну, дуже потрібна підтримка, особливо — дітям, адже вони — чутливі, вразливі, часто свої емоції діти висловлюють саме через творчість», — розповідає ведуча занять.
За словами директорки Гончаренко-центру в Теофіполі Лілії Архіпович, більше половини групи – переселенці. «Діти, які переїхали з окупованих територій, одразу й почали відвідувати заняття. Ми цілеспрямовано робимо змішані групи, щоб діти звикали, знаходили для себе нове коло спілкування. Так само звикають і батьки. У перший рік після переїзду багато дітей, які відвідують творчі заняття та вивчають англійську, продовжували навчання дистанційно в своїх школах. А зараз мені матусі кажуть, що записали дітей до нашої місцевої школи. Добре, що вимушені переселенці відчули, що Теофіполь — їхній новий дім», — зазначила керівниця волонтерського простору.
«Думала, не витримаю, коли почалася війна. Здавали нерви. А в мене маленький син, треба було триматися. Я дуже вдячна теофіпольцям за підтримку. Це неймовірно добрі люди, які підставили нам дружнє плече. Зараз ми тут вже акліматизувалися, Богдан познайомився з однолітками, пішов до школи. І, звісно, продовжує ходити на свої улюблені творчі заняття», — розповіла Луїза Гриценко, яка переїхала з Харківщини.
Творчість і справді допомагає соціальній адаптації, допомагає долати стрес і психотравми від пережитого. Широке коло відвідувачів Гончаренко-центру в Теофіполі є яскравим підтвердженням цьому. А бажання окремих переселенців оселитися тут на більш тривалий час доводить, що другий дім там, де тебе розуміють, підтримують і йдуть назустріч.
Gismeteo 
