Про те, як триває розлучення з московською церквою, ми писали не раз. І справді, важко спадає з очей московська полуда, якщо й після півтора року повномасштабної війни з московитами задурманені московськими попами прихожани й досі міцно чіпляються за рясу служителів московської церкви. Вони ж, надійні пропагандисти і великі шанувальники русского міра, свідомо брешуть, що Православна церква України — це розкольники, брешуть і про те, що ніщо не пов’язує їх більше з московією.
Та хоч би що сплітали московські попи-гіпнотизери про їхню самостійність, це не так. Кожною гривнею, яку несуть українські прихожани до церкви московського патріархату, вони підтримують розв’язану росією війну. Кожен, хто переступив поріг московської церкви, дає опору «асвабадітєлям», впевненість, що вони тут потрібні, що їх тут чекають. На совісті тих, хто верещить за церкву московського патріархату, — кров безневинних людей, смерть наших найкращих синів-воїнів. І кожен, хто підтримує ворога через церкву, теж у його строю.
Саме про це й хотіла вкотре наголосити мати загиблого Героя Тараса Чвартацького з Ярмолинець, яка одиночним пікетом висловила свій материнський протест проти московської церкви. На плакаті, який тримає в руках Тетяна Махнюк, надпис: «За ваші гроші була куплена ракета, яка вбила мого єдиного сина. Не відмолитеся і не відмиєтеся». І ці слова згорьованої жінки — правда. Здоровий глузд ніяк не може збагнути того, що руку москви, яка вбиває, калічить, нищить, і далі цілують у церквах України, сюди щоразу несуть пожертви, які йдуть на підтримку ворога.
Свідомі й справді проукраїнські церковні громади Хмельниччини вже засвідчили свою патріотичну позицію переходом до ПЦУ. Проте в окремих громадах цей процес відбувається дуже важко. Приміром, у Новоставцях на Теофіпольщині люди пересварилися та мало не билися між собою, приймаючи рішення, з якою церквою залишатися далі. На щастя, свідомість перемогла, тепер стародавня церква в лоні ПЦУ. В Адамівці на Віньковеччині кілька разів проводили схід села, аби врешті переконати про необхідність зробити такий крок. А ось у самих Віньківцях дві найбільші церкви так і залишають під покровом московського патріархату. Невже керівництво громади не розуміє цієї гострої проблеми? Тоді варто прислухатися усім, хто продовжує симпатизувати московському патріархату, до крику душі матері з Ярмолинець. Вона, як ніхто, знає про те, що московська церква вбиває наших синів.
Gismeteo 
