Наш український борщ може дарувати не лише смакову насолоду, а й навіть за тисячі кілометрів об’єднувати творців цього кулінарного дива. А в тому, що готувати борщ треба з творчим підходом, переконували жителі Зінькова на Віньковеччині разом із представниками Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва.
На залишках древньої фортеці, де приховано стільки таємниць, з якими пов’язано стільки цікавих легенд, й варили зіньківський борщ. І правду кажучи, уміють зіньківчани «спокусити» не лише відомою на увесь світ ковбасою, спеченим на черені хлібом, унікальною зіньківською вишиванкою, а й своїм борщем. У режимі онлайн, через соціальні мережі, можна було долучитися до цього дійства, оповитого не лише ароматом страви, а й атмосферою доброзичливості та щирості. Керувала процесом приготування Світлана Вермінська, працівниця місцевого дитячого садочка. Їй допомагали Марія Вох, начальник відділу з гуманітарних питань Зіньківської сільської територіальної громади, Майя Онищук, директорка Центру культури і мистецтва. А за хороший настрій, без якого доброго борщу не зварити, відповідала вокальна група «Зіньківчанка», бібліотекарка Галина Пиріжок, яка читала свої вірші, інші талановиті виконавці пісень, поезії.
Водночас у місті Каркалді, що в Шотландії, ще одна зіньківчанка Валентина Гуралецька розкривала свої секрети приготування борщу. За її словами, українським борщем захоплюються і в Шотландії. А він нагадує їй про Україну, про її родину, яка любить цю смачну страву.
— Навряд чи можна зварити однаковий борщ. Бо кожна господиня має свій секрет приготування, — каже Світлана Вермінська. Ми варили борщ з трьома видами м’яса та додавали чорнослив. А Валя, яка зараз у Шотландії, використовувала продукти, які змогла знайти у магазинах. Та, головне, кажуть усі учасники онлайн куховарення, приємне спілкування, можливість доторкнутися до історії древнього Зінькова, розповіді про його традиції зробили цього дня зіньківський борщ особливо смачним.
Gismeteo 
