Коли Марія Камінська бере до рук пензля, то забуває про час. Обдарована школярка пише ікони, картини, виставляючи їх на благодійному аукціоні. Своєю творчістю прагне підтримати захисників рідної землі.
А небуденний дар Марії дістався у спадок від її матері, знаної художниці Майї Камінської.
Чарівна жінка та щира співрозмовниця спершу згадала про свій творчий шлях: «Напевно в час, коли народилася, вищі сили теж хотіли, щоб я малювала. Адже в дитинстві моя мама бачила мене великою балериною, водила на танці. Та все ж мій світ закрутився у полоні фарб, коли зустрілася із творчою наставницею Нелею Григорівною Черняхівською. Як настав час обирати професію, то знову мама переконувала мене стати юристом. Та вже я не уявляла себе без пензля».
Незабутні роки Майя Камінська провела у храмі мистецтва — Рівненському гуманітарному університеті. Її навчали титани графіки, живопису та композиції. Студентка із жадністю спраглої в пустелі переймала досвід викладачів та формувала своє власне творче бачення.
Багато чого було на життєвому шляху, але пензлики та фарби не мали спочинку. Художницю вабить і портрет, і пейзаж, пише ікони, а це, каже, наче розмовляти з Богом, мати змогу до нього доторкнутися, подякувати йому за кожну мить життя, попросити те, що вкрай потрібно.
Безумовно, Майя Камінська — успішна художниця, адже вона учасниця доволі великої кількості мистецьких виставок не лише в Україні, а поза її межами. Пишається тим, що отримала гран-прі у міжнародних конкурсах Болгарії, Греції, Франції. Однак відчуття беззаперечних перемог у конкурсах для художниці породжувало нові, значно складніші виклики, над якими натхненню працювала.
І не дивно, що дитинство Марії минало у творчій майстерні її матусі, у стінах Грицівського училища, де тоді вона працювала.
— У дитячий садок донечка не пішла, бо їй там було безмежно нудно, а їхала зі мною на роботу, щоразу без нарікань долаючи довгу дорогу. Навдивовижу нікому не заважала, не капризувала, а тільки вдивлялася в усе, що відбувається навколо. Цікавилася майстер-класами та роботами моїх учнів, не втомлювалася, а навпаки стала гарною помічницею. Свою першу картину намалювала у трирічному віці, відразу на полотні та олійними фарбами.
На рахунку юної художниці чимало перемог у всеукраїнських конкурсах, вона учасниця багатьох міжнародних благодійних виставок. Спільний творчий проєкт Україна — Німеччина — Великобританія УОТН ART FOR UKRINE теж приніс перемогу. Школярка вирішила відмовитися від авторських прав, аби отримані кошти від друку робіт переховували на потреби України.
Картина «За нашу свободу» була представлена під час Другого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи в чеській Празі у 2023 році. А портрети відомих захисників, створені юною художницею, відвідувачі мали змогу побачити в освітньому центрі Верховної Ради України на виставці «Герої сучасної України».
Найбільшим викликом, продовжує Майя Камінська, стало повномасштабне вторгнення ворога. Біль, відчай страх, відчуття безвиході породжувало бажання стати в нагоді, аби допомогти зупинити російську навалу.
— Пробувала різне — плела сітки, нарізала тканину для бинтів, — розповідала моя співрозмовниця, — але була впевнена, що це не все, що повинна робити. І знайшла відповідь у Святому Письмі, вирішила зайнятися тим, що вмію найкраще — пишу картини для благодійності.
Та й донька Майї Камінської Марія, учениця гімназії № 2 продовжує пришвидшувати святу Перемогу — пише ікони і передає у фонд «Неймовірні люди» для збору коштів на потреби ЗСУ.
І в думках, і на полотні безупинно течуть різнобарвні фарби. Чарівні пензлі у руках Майї Камінської та її доньки Марії наче оживають, а зі своїх мрій, помислів, задумів, що виношують у серцях, створюють дивовижні полотна.
Gismeteo 
