Кожен, хто причетний до слова, знає, що газета — це колективні душа, розум та праця. У цьому журналістський труд дуже схожий до хліборобського. Бо щедрому ужинку теж передують титанічні фізичні та розумові зусилля. Ратаї, як і журналісти, ніколи не знають спочинку, адже всякий урожай закладається у жнива. І так до безконечності.
Щось подібне і в наших літописних творах. Позаяк часопис — це не стільки віддзеркалення історії, скільки її перший чорновик. Це той символ вічного двигуна, який живиться запалом своїх творців і, звісно, вашою енергією, шановні читачі.
Чи то на своє щастя, чи то на шкоду собі, «ПВ» ніколи не запускали руку у злиденну казну держави під назвою — бюджет. Через це у наших співзасновників склалася думка: журналісти обласної газети і без нашої допомоги виживуть самотужки. Хоча ні для кого не таємниця, що уся комунальна преса в Україні «з ніг до голови» дотаційна. І на її потреби співзасновники витрачають сотні тисяч, а то й мільйони гривень. Нині ж, коли державна казна нагадує діряве сито, язик не повертається просити копійку з бюджету. Надія — на свої розум та наполегливість. Вихід один: ми повинні творити такий інформаційний продукт, який би полюбився усім вам.
Один у полі ж не воїн. І без вашого суворого іспиту на творчу довершеність газета втратить свій бойовий дух та одержимість, які скоро сотню років ми накопичували у власній мистецькій лабораторії. Із кожною нашою публікацією, як свідчить редакційна пошта, ви переконуєтеся, що інтелектуальний рівень подільськовістян досить високий. Прагнемо створити якісний, людяний товар, на якому має бути мітка найвищої проби. Дещо для цього уже зроблено. Але повинні досягти ще більшого, бо удосконаленню немає меж.
Запевняємо вас, шановні читачі, що й надалі творитимемо газету — красну, мов писанка, щиру, як мамина любов, справедливу і мудру, як цар Соломон, і колючу, немов їжак. Головне, щоб ви залишалися з нами. А ще вибачте і правильно зрозумійте нас у зв’язку із незначним підвищенням ціни на часопис. Хоча воно й не суттєве, але нині, коли війна на сході, важко хвора медицина, ледь жевріє освіта і культура, злидарюють соціальні програми, і усе це лягає на ваші плечі, то 144 грн. замість 120 грн. вартості річної підписки повного номера «ПВ» та 120 грн. замість 108 грн. номера на рік із програмами, знаємо — для вас теж чимала копійка.
Однак така негативна цінова динаміка — це аж ніяк не бажання журналістів газети нажитися за рахунок передплатника. Передусім, це прагнення вижити разом з вами, не дати згинути унікальному часопису, який стільки літ ви підтримуєте.
Папір, поліграфічні матеріали, пальне «прив’язані» до валютного ринку — це усе те, що так безсердечно здорожчує нашу газету. Однак віримо: завдяки вам ми вистоїмо у цю важку хвилину і обов’язково наростимо тираж, і лише тому, що у нас такі мудрі і безкорисливі читачі, як ви.
Журналістська посівна, передплата-2015 розпочалася. «Подільські вісті», як завжди, чекають вас для відвертого, задушевного і щирого діалогу.
Усім вам, вельмишановні наші передплатники-інвестори, миру, міцного здоров’я та достатку!
Gismeteo 
